У рекламних кампаніях статистичні дані зазвичай виконують роль аргументу: доводять ефективність, демонструють масштаби, підкріплюють меседжі. Однак вони рідко викликають емоції чи запам’ятовуються.
Серія білбордів «Дія. Фан-факт» показує, що статистика може бути не лише переконливою, а й живою. Замість звичних формулювань про державні сервіси «Дія» подала їх у форматі коротких фан-фактів і зробила цифри частиною щоденної міської розмови. Розбираємо, чому така стратегія працює — і як «Дії» вдалося перетворити дані на інструмент емоційної комунікації.
Кампанія «Дія. Фан-факт»: контекст і запуск
У жовтні 2025-го платформа електронного урядування «Дія» повідомила на своїх ресурсах, що вже налічує понад 23 мільйони користувачів. Невдовзі після цього запустила серію зовнішніх рекламних матеріалів під назвою «Дія. Фан-факт».
Точну кількість білбордів і повний список міст команда публічно не розкриває — у відкритих джерелах немає офіційних цифр чи карти розміщення. Тому коректно говорити про національну outdoor-кампанію, яку «Дія» сама описує формулюванням «на вулицях ваших міст», без прив’язки до конкретних локацій чи носіїв.
Комунікаційний підхід «Дії»
Кампанія «Фан-факт» побудована на поєднанні кількох комунікаційних прийомів, які допомагають складну або формальну інформацію зробити простою й близькою. У кожному з них — окремий інструмент впливу: від тону й гумору до візуальної подачі. Нижче — розбираємо ключові з них.
Гумор як інструмент довіри
Перший ефект, який викликають білборди, — усмішка.
Такі тексти ламають стереотип про «державну мову», яка зазвичай асоціюється з офіціозом і складними формулюваннями. Натомість ми бачимо живий тон — природний, дотепний, з інтонацією близької людини. Це одразу зменшує дистанцію між користувачем і державним сервісом.
Мова, якою спілкуються в соцмережах
«Дія» використовує мову цифрової культури, знайому своїй аудиторії: людям, які звикли до Telegram-чатів, мемів і коротких повідомлень. Фактично комунікує як сучасний бренд, який не боїться самоіронії, і саме тому викликає симпатію.
Цифри, які мають «обличчя»
Секрет цієї кампанії — у персоніфікації статистики. Замість абстрактних відсотків — живі історії.
Кожна цифра має контекст і характер. Це дає змогу аудиторії впізнати себе й запам’ятати інформацію, бо за нею стоїть людський сюжет. Це соціальний сторителінг у мікроформаті: коротко, зрозуміло, з емоційним гачком.
Формат, який працює на швидкості міста
Білборд — це не місце для складних текстів. Людина бачить його кілька секунд і або зчитує повідомлення, або проходить повз. Формат «фан-факту» вирішує це ідеально: короткий заголовок, один факт і легкий жарт. Немає води, є лише суть.
Візуально кампанія також витримана: плавні градієнти, мінімалізм, знайомий логотип «Дії». Це створює відчуття продовження інтерфейсу застосунку в реальному просторі міста — ще один спосіб зробити бренд державного сервісу впізнаваним і дружнім.
Емоція замість офіційності
Замість того щоб звітувати, «Дія» показує прогрес м’яко й із самоіронією. Вона ніби каже: це не «ми впровадили», а «дивись, як змінилося твоє життя». Так комунікація стає не про функції, а про людський досвід користування.
У кожному білборді ми бачимо підтекст: держава більше не змушує чекати в чергах, а говорить просто, легко, на рівних. І це змінює сприйняття самої держави з адміністратора на сервіс.
Ключові висновки
- Нині довіра до інституцій формується не через офіційні звіти, а через відчуття близькості та прозорості.
- Коли держава спілкується людською мовою, вона не знижує планку — вона підвищує рівень сприйняття, бо стає не лише ефективною, а й зрозумілою.
- Кампанія «Дія. Фан-факт» — це новий тон державної комунікації, де цифри мають характер, а статистика звучить як історія про кожного українця.
