Зміни в роботі мозку, повʼязані з порою року, за масштабом можна порівняти з відмінностями, які науковці фіксують при деяких неврологічних і психіатричних станах. Такі дані наводить огляд досліджень з функціональною МРТ, опублікований у травні 2026 року в British Journal of Hospital Medicine.
Пора року впливає на настрій, сон і самопочуття. Найпомітніший приклад — сезонний афективний розлад, форма депресії, яка повертається восени і взимку, коли сонячного світла стає менше. Його мають від 1 до 10% людей у регіонах з помірним кліматом.
Менш виразні сезонні коливання настрою, сну й уважності трапляються і в людей без діагнозу.
Як ділянки мозку узгоджують роботу і які мережі вони утворюють
Ділянки мозку не працюють поодинці. Навіть коли людина нічого не робить, різні ділянки активуються одночасно, ніби перемовляються між собою. Таку узгодженість називають функціональною звʼязністю, а побачити її дозволяє функціональна МРТ. Групи ділянок, які стабільно працюють разом, утворюють мережі.
В огляді йдеться передусім про такі:
- мережа пасивного режиму — активна, коли людина думає про себе, згадує минуле або планує майбутнє;
- сенсомоторна мережа — відповідає за рухи і відчуття тіла;
- мережі уваги — допомагають зосереджуватися на завданні й реагувати на подразники;
- мережа значущості — допомагає помічати важливе, повʼязана з увагою та емоціями;
- зорова мережа — обробляє те, що ми бачимо.
Сама по собі звʼязність не показує, чи мозок працює краще чи гірше. Вона показує, як змінюється узгодженість між його ділянками.
Восени мережі мозку працюють узгодженіше, ніж влітку
Звʼязність мережі пасивного режиму і сенсомоторної мережі найвища восени і найнижча влітку. Автор огляду називає сезонні зміни мережі пасивного режиму однією з найстабільніших закономірностей.
Різні функції мозку мають свій сезонний пік. Ділянки мозку, які відповідають за увагу, найактивніші близько літнього сонцестояння, 21 червня. А ділянки, які відповідають за робочу памʼять — здатність утримувати інформацію в голові й одразу з нею працювати, — найактивніші близько осіннього рівнодення, 22–23 вересня.
Чим довший світловий день, тим узгодженіше працюють сенсомоторна і зорова мережі. Якщо людина пʼє каву, цей ефект стає сильнішим. Втім, такий висновок зробили за даними лише двох людей, яких сканували понад 240 разів загалом.
Автор повʼязує сезонні зміни зі світлом. Від тривалості світлового дня залежить робота внутрішнього годинника мозку, а він регулює вироблення мелатоніну та інших гормонів. Крім того, коли світла менше, змінюється робота серотонінової системи, яка впливає на настрій. Це може частково пояснювати, чому звʼязність у мозку коливається впродовж року.
Спека послаблює звʼязки в мозку дітей
Що вищою була температура повітря за тиждень до сканування — у межах 17,7–25,5 °C, — то слабшою була звʼязність у мережі значущості, одній з мереж тімʼяної частки мозку і в гіпокампі, який відповідає за памʼять.
Найсильніше впливала температура напередодні, тобто мозок реагує на тепло з затримкою. Ці дані отримали на дітях 9–12 років. Автор зазначає, що з огляду на зміну клімату такі дані стають важливими для планування в охороні здоровʼя.
Впродовж дня ділянки мозку працюють дедалі менш узгоджено
Що пізніше в день проводили МРТ, то менш узгоджено працювали між собою ділянки мозку, особливо ті, що відповідають за рухи, відчуття тіла і зір. Мережі уваги і значущості ввечері працюють менш ефективно і стабільно, ніж вранці. Свої особливості роботи мозку науковці помітили також у вихідні й улітку.
Втім, одне з досліджень такого ефекту не знайшло: узгодженість роботи мереж впродовж дня не змінювалася. Змінювався лише сам сигнал, за яким томограф фіксував активність мозку.
Зміни в мозку повʼязані з настроєм
Коливання звʼязності в ділянках мозку, що відповідають за емоції — мигдалині й гіпокампі, — пояснювали 15% змін позитивних емоцій і 11% змін негативних у тієї самої людини.
У людей із сезонним афективним розладом узимку звʼязність у зоровій, сенсомоторній мережах і мережах уваги вища, ніж у людей без нього. Дослідники тлумачать це як спробу мозку компенсувати брак світла.
Частину ефектів може створювати не мозок, а томограф
Погоду можна «вгадати» за результатами МРТ, але так само добре її вгадують за звичайними анатомічними знімками і навіть за скануванням фантома — обʼєкта без мозку, яким перевіряють роботу апарата. Тобто частина «сезонних» змін може бути наслідком того, що томограф працює трохи по-різному за різної погоди. Перевірку апарата фантомом провели лише 2 з 16 досліджень.
Сезон і час доби варто враховувати — передусім у медичних дослідженнях
Головний практичний висновок автора стосується медицини і науки. Якщо пацієнтів і контрольну групу сканують у різні пори року або повторне МРТ роблять через кілька місяців, частина різниці в результатах може бути повʼязана із сезоном, а не з хворобою чи лікуванням. Тому автор радить фіксувати час року і доби під час сканування, стандартизувати час обстежень і враховувати сон, кофеїн та рівень мелатоніну.
Автор припускає, що з часом ці знання можуть допомогти в освіті, організації роботи і лікуванні. Проте огляд не вимірював продуктивність чи якість рішень, тому робити висновки на кшталт «складні задачі краще планувати на осінь» за ним поки зарано. Що можна сказати напевно: стан мозку не постійний — він змінюється впродовж року і дня.
Автор зазначає, що висновки поки попередні. Лише в кількох дослідженнях враховували сон і каву, а дані про погоду зазвичай брали загальні для регіону, а не для кожного учасника. Крім того, здебільшого порівнювали різних людей у різні пори року, а не спостерігали за тими самими людьми протягом року.
