Хронічні проблеми зі сном впливають не лише на самопочуття наступного дня. Науковці з Міжнародного університету Флориди проаналізували 57 досліджень, у яких за допомогою МРТ порівнювали мозок дорослих людей з розладами сну та без них.
У людей з порушеннями сну зменшені дві ділянки мозку: одна допомагає утримувати увагу, інша повʼязана з мотивацією та ухваленням рішень.
Розлади сну — поширена і часто непомічена проблема
Розлади сну — це не поодинока безсонна ніч, а тривалі порушення, через які людині важко нормально функціонувати вдень. Лише у США з ними живуть 50–70 млн людей, і багато хто навіть не знає про свій діагноз: 80–90% дорослих з порушеннями дихання уві сні ніколи не лікувалися.
Наслідки відчутні й для економіки: через недосипання США щороку втрачають 280–411 млрд — через помилки на роботі, нижчу продуктивність і аварії.

Науковці зазвичай ділять такі розлади на дві групи.
- Перша — коли важко заснути або спати без пробуджень: безсоння, апное, нарколепсія, синдром неспокійних ніг.
- Друга — парасомнії, коли збивається сам цикл сну: лунатизм, нічні жахи, кошмари, різкі рухи уві сні.
Автори хотіли зʼясувати, чи є в мозку щось спільне для всіх розладів і чим відрізняються ці групи.
Спільне для всіх: зона, яка керує увагою
У людей з різними розладами сну науковці виявили зменшення таламуса — глибокої структури мозку, через яку проходять сигнали від органів чуття. Зміни зосереджені в його частині під назвою ядро пульвінара таламуса. Вона допомагає вирішувати, на що звертати увагу, відсіювати відволікання та утримувати в голові те, що потрібно для поточного завдання.
Таламус працює в звʼязці з лобовою корою та іншими зонами, які відповідають за виконання завдань і контроль власних дій.
Автори припускають, що зміни в цій системі можуть пояснювати типові проблеми людей, які погано сплять: провали уваги, повільнішу реакцію і більше помилок — від дрібних побутових промахів до нещасних випадків.
Лунатизм і нічні жахи повʼязані із зоною мотивації
У людей з парасомніями знайшли ще одну особливість — зменшену задню поясну кору. Ця ділянка активна, коли ми відпочиваємо, думаємо про себе чи згадуємо минуле. А ще разом з іншими зонами вона оцінює, наскільки цінний той чи інший вибір, і реагує на винагороду.

На думку авторів, зміни тут можуть впливати на мотивацію, контроль емоцій і те, як людина ухвалює рішення. Це узгоджується з попередніми даними: нестача сну підштовхує до ризикованих рішень, а люди, які не виспалися, збирають менше інформації, перш ніж щось вирішити. Зміни в цій зоні також можуть частково пояснювати складні цілеспрямовані дії уві сні, характерні для лунатизму.
Проте дослідження показує звʼязок, а не причину. Зі знімків мозку не можна сказати, чи розлад сну змінює мозок, чи особливості мозку сприяють розладу. Тому автори формулюють висновки як можливі пояснення.
Для групи з безсонням, апное та нарколепсією спільних змін окремо не знайшли. Науковці пояснюють це тим, що ці розлади надто різні, а досліджень кожного з них поки замало. Тож відсутність результату не означає, що змін у мозку немає.
Дослідження додає аргументів до того, що хронічні проблеми зі сном — це не лише питання самопочуття. Вони повʼязані з ділянками мозку, від яких залежать увага, контроль помилок, мотивація та вибір. Автори сподіваються, що ці дані допоможуть створювати точніші методи лікування і підтримки людей з розладами сну.