Іноді працівники не беруть лікарняний, коли погано почуваються або мають температуру, а продовжують працювати. Вони виконують задачі, відповідають на повідомлення в месенджерах і долучаються до робочих зустрічей онлайн, хоча їм може бути складніше зосередитися. Через це робота займає більше часу, зростає ризик помилок і потреба в додаткових перевірках. Так проявляється презентеїзм.
У статті розберемо, що таке презентеїзм і чому працівники продовжують працювати під час хвороби. Також розглянемо, як він проявляється за дистанційної роботи, які процеси в компанії можуть його провокувати та що керівники можуть змінити, щоб тимчасова відсутність людини не створювала проблем для всієї команди.
Що таке презентеїзм і чим він відрізняється від абсентеїзму
Презентеїзм у дослідженнях переважно означає ситуацію, коли людина продовжує працювати під час хвороби. Поняття також використовують для дослідження того, як проблеми зі здоров’ям впливають на продуктивність безпосередньо на роботі.
Інше поняття — абсентеїзм, тобто відсутність працівника на роботі. У контексті здоров’я йдеться, зокрема, про ситуації, коли людина через хворобу не виходить на роботу.
Різниця важлива для бізнесу. Абсентеїзм помітний одразу: працівника немає, тому його задачі потрібно перенести або передати колегам. За презентеїзму людина залишається на роботі, тому зниження її працездатності може бути менш очевидним.
1. Автор колонки працює із сильним головним болем. Текст, на який зазвичай потрібно дві години, цього разу займає чотири. Наступного дня він перечитує текст і знаходить нетипові логічні помилки, частину матеріалу доводиться переписувати.
2. PPC-фахівець працює з температурою, тому що цього дня стартує рекламна кампанія. Він запускає її вчасно, але через погане самопочуття пропускає помилку в налаштуваннях.
3. Керівник відділу бере лікарняний, але продовжує відповідати в робочих чатах. Команда бачить, що він на зв’язку, і надсилає нові запитання. У результаті лікарняний поступово перетворюється на робочий день без частини зустрічей, і приймаються помилкові рішення.
У всіх трьох випадках працівник формально не випав із робочого процесу, але його присутність не дала звичної продуктивності.
Чому люди продовжують працювати під час хвороби
Презентеїзм легко пояснити особистим рішенням працівника: людина сама відкрила ноутбук під час лікарняного. Але на це рішення можуть впливати й умови роботи.
Метааналіз 109 вибірок із загальною кількістю 175 965 учасників досліджував фактори, пов’язані з презентеїзмом, зокрема робочі вимоги, доступні ресурси, особисті обставини та ставлення до роботи.
Окремий систематичний огляд презентеїзму під час інфекційних захворювань охопив 24 дослідження. Причини, про які повідомляли працівники, автори об’єднали у три основні групи: організаційні фактори, особливості роботи та особисті причини. Серед них були відсутність заміни, робоче навантаження, професійні зобов’язання, небажання додавати роботи колегам, ставлення колег і фінансові причини. Тому відсутність прямої вимоги працювати під час хвороби ще не означає, що робочі процеси не підштовхують до цього.
1. У команді з п’яти людей лише одна людина має доступ до важливого клієнтського акаунта. Вона захворіла в день запуску проєкту. Керівник не просить її працювати, але передати задачу нікому. Формально прямої вимоги працювати немає, проте організація процесу створює ситуацію, в якій працівнику доводиться виходити на зв’язок.
2. Керівник регулярно пише в командний чат увечері й додає: «Не терміново, відповіси завтра». Частина працівників усе одно відповідає одразу. Якщо саме вони згодом отримують публічну похвалу за залученість, у команді може закріпитися уявлення, що постійна доступність є ознакою відповідального працівника.
Так презентеїзм може підтримуватися не прямою вимогою працювати під час хвороби, а самою організацією роботи.
Як презентеїзм проявляється на дистанційній роботі
В офісі межа між присутністю та відсутністю помітніша. Якщо людина залишилася вдома через хворобу, вона фізично не приходить на робоче місце. За дистанційної роботи ця межа може розмиватися. Для того щоб почати працювати, достатньо відкрити ноутбук. Тому з’являються проміжні сценарії: «На зустрічі не піду, але кілька задач зроблю», «Візьму лікарняний, але буду на зв’язку», «Тільки відповім клієнту».
Дослідження дистанційної роботи та презентеїзму, опубліковане у 2026 році, показало важливу різницю між формальною та неформальною роботою з дому. Автори проаналізували дві хвилі репрезентативного опитування працівників у Німеччині за 2019 і 2021 роки.
Формальна робота з дому, тобто передбачена відповідними домовленостями, не була пов’язана з більшою схильністю працювати під час хвороби. Натомість часта додаткова робота з дому поза формальними домовленостями була пов’язана і з більшою ймовірністю працювати під час хвороби, і з більшою кількістю таких днів.
Автори дослідження рекомендують компаніям окремо визначати очікування щодо роботи під час хвороби в правилах дистанційної роботи. Для компаній із гібридним або віддаленим форматом це означає, що варто чітко розмежовувати дві ситуації: «сьогодні я працюю з дому» і «сьогодні я на лікарняному».
У диджитал-команді присутність легко сплутати з роботою. Людина може мати зелений статус у задачнику, швидко відповідати в Telegram і бути присутньою на всіх дзвінках. Але ці сигнали показують насамперед доступність. Вони не дають змоги оцінити, наскільки якісно людина зараз може аналізувати дані, писати тексти, налаштовувати рекламу, ухвалювати рішення чи знаходити помилки.
Чим презентеїзм обходиться бізнесу
Коли працівник бере лікарняний і не працює, наслідок для процесів легко побачити: певний обсяг роботи потрібно перенести або передати іншій людині. За презентеїзму вплив на роботу команди менш помітний, оскільки працівник продовжує виконувати свої задачі.
Оцінювати вплив презентеїзму лише за кількістю відпрацьованих годин недостатньо. Варто дивитися, що відбувається з результатом роботи.
Зокрема:
- скільки часу займають типові задачі;
- як часто виникають нетипові помилки;
- скільки задач повертаються на доопрацювання;
- скільки часу інших працівників потребують додаткові перевірки;
- чи доводиться переносити наступні етапи роботи;
- чи створює помилка однієї людини додаткову роботу для інших.
У такому випадку бізнес бачить не просто присутність працівника протягом восьми годин, а те, скільки додаткового часу команда витратила, щоб отримати потрібний результат.
Як помітити проблему й не перетворити це на контроль працівників
Окремою метрикою презентеїзм краще не робити. Якщо почати оцінювати кількість повідомлень у задачнику, швидкість відповідей або години онлайн, компанія може лише посилити демонстративну присутність. Керівнику корисніше звертати увагу на зміни у звичній роботі конкретної людини та команди.
Одна така зміна в роботі ще не свідчить про презентеїзм. Причиною може бути складна задача, збільшення навантаження, проблеми в процесах або інші обставини. Тому такі сигнали краще сприймати як привід з’ясувати причину, а не робити висновки про працівника.
У такій ситуації керівнику варто обговорити з працівником, чи змінилося його навантаження, пріоритети або сам процес виконання задач. Це допоможе з’ясувати, що заважає працювати у звичному режимі, не оцінюючи продуктивність людини лише за окремими змінами в її роботі.
Які процеси можуть провокувати презентеїзм
Іноді проблему варто шукати не в поведінці працівника, а в організації роботи.
Критичні задачі залежать від однієї людини
Якщо лише один фахівець знає, як сформувати звіт, має потрібні доступи або може погодити рішення, його відсутність зупиняє процес. Тоді навіть під час лікарняного виникає потреба лише на 10 хвилин зайти й допомогти команді.
Що можна змінити: визначити критичні процеси, передбачити резервного відповідального, перевірити доступи та задокументувати основний порядок дій.
Після лікарняного на працівника чекають усі невиконані задачі
Якщо людина знає, що після трьох днів відсутності їй доведеться виконувати й поточні, і накопичені задачі, відпочинок під час хвороби може означати перевантаження після повернення.
Що можна змінити: не залишати всі задачі до повернення працівника. Частину можна перерозподілити, частину перенести, а частину переглянути за пріоритетністю.
У команді схвалюють роботу під час хвороби
Фраза «Дякую Сашкові, який навіть із температурою приєднався і врятував презентацію» може бути щирою подякою конкретній людині. Водночас для команди вона показує, яка поведінка отримує схвалення.
Що можна змінити: відзначати не сам факт роботи під час хвороби, а те, що допомогло команді продовжити роботу без участі працівника, який захворів. Наприклад, завчасно передані матеріали, задокументований процес або роботу колеги, який підхопив задачу.
Немає правил комунікації поза робочим часом
Якщо повідомлення о 22:30 може означати і «подивись завтра», і «це потрібно зараз», працівникам доводиться самостійно визначати терміновість кожного запиту.
Що можна змінити: домовитися, які канали використовують для справді термінових ситуацій, що в команді вважають терміновим і коли на звичайні повідомлення не очікують відповіді.
Що може зробити керівник команди
Зменшення презентеїзму не означає, що керівник має визначати, чи достатньо добре сьогодні почувається кожен працівник. Практичніше працювати з умовами, через які людина не може повноцінно випасти з робочого процесу на день або кілька днів. Для цього можна запровадити кілька правил.
Домовитися, що означає лікарняний. Якщо людина не працює, команда не повинна автоматично розраховувати на її відповіді в чатах і участь у зустрічах.
Передбачити заміну для критичних функцій. Особливо для доступів, клієнтської комунікації, запусків, платежів і погоджень.
Розділити «важливо» і «терміново». Важливий лист може почекати до наступного робочого дня. Для ситуацій, які справді потребують негайної реакції, варто мати окремий порядок дій.
Не планувати роботу з розрахунку на постійну доступність усієї команди. Якщо один день відсутності одного працівника руйнує дедлайн, варто перевірити, чи достатній запас часу закладено в планування.
Не використовувати роботу під час хвороби як приклад залученості. Якщо проєкти регулярно потребують участі людей на лікарняному, варто перевірити, чому процес не може працювати без них.
Чекліст «Чи не заохочує команда презентеїзм»
Презентеїзм може виникати не через пряму вимогу працювати під час хвороби, а через те, як у команді розподілені задачі, налаштована комунікація та організована заміна працівників. Цей чекліст допоможе перевірити робочі процеси й знайти умови, через які людині складно повністю відключитися від роботи під час лікарняного.
- Чи може працівник узяти лікарняний і справді не відкривати робочі чати?
- Чи є кому підхопити його критичні задачі?
- Чи мають інші члени команди необхідні доступи до систем і даних?
- Чи зрозуміло команді, які повідомлення потребують реакції поза робочим часом, а які можуть чекати?
- Чи не накопичується весь невиконаний обсяг роботи до повернення людини?
- Чи не стає робота під час хвороби приводом для публічної похвали?
- Чи оцінює команда результат роботи, а не кількість годин онлайн?
- Чи може працівник повідомити, що бере лікарняний, без очікування, що він усе одно залишатиметься на зв’язку?
- Чи не залежать критичні процеси від однієї людини?
- Чи аналізує керівник повторювані помилки й перевантаження як можливу проблему процесу, а не автоматично як проблему конкретного працівника?
Якщо на кілька запитань відповідь «ні», причину варто шукати не лише в ставленні працівників до лікарняних. Вона може бути в плануванні, розподілі відповідальності, резервуванні ролей або правилах комунікації.
Ключові інсайти для бізнесу
- Присутність працівника не дорівнює звичному рівню продуктивності. За презентеїзму людина продовжує працювати, тому його наслідки можуть проявлятися не у пропущених робочих днях, а в додатковому часі на задачі, помилках і доопрацюваннях.
- Презентеїзм залежить не лише від рішення працівника. Відсутність заміни, високе навантаження, відповідальність перед колегами та негласні правила команди можуть підштовхувати людину працювати під час хвороби.
- Для дистанційної роботи варто окремо визначити правила лікарняного. Можливість працювати з дому не означає, що працівник має продовжувати роботу, коли хворіє. Команді важливо розрізняти дистанційний робочий день і лікарняний.
- Постійну доступність не варто використовувати як показник залученості. Зелений статус, швидкі відповіді в месенджерах й присутність на всіх онлайн-зустрічах показують, що людина на зв’язку, але не характеризують якість її роботи.
- Залежність процесу від одного працівника створює ризик для бізнесу. Для критичних задач варто мати резервних відповідальних, необхідні доступи та базову документацію, щоб коротка відсутність людини не зупиняла роботу.
- Роботу під час хвороби не варто перетворювати на приклад відповідальності. Публічна похвала за те, що людина працювала з температурою або приєдналася навіть онлайн до робочої зустрічі під час лікарняного, може ненавмисно закріпити таку поведінку як норму.
- Працювати з презентеїзмом варто через процеси, а не додатковий контроль. Завдання бізнесу не в тому, щоб визначати, хто сьогодні працює недостатньо продуктивно. Практичніше побудувати процеси так, щоб команда могла продовжувати роботу під час тимчасової відсутності одного з працівників.
