Під час виходу в торговельні мережі локальні продуктові бренди опиняються в новому конкурентному середовищі. Якщо раніше покупці могли обирати їх завдяки рекомендаціям, знайомству з виробником або попередньому досвіду, то на полиці продукт має привернути увагу серед десятків інших пропозицій. Завдання ускладнюється, коли виробники однієї категорії використовують схожі візуальні елементи та комунікаційні повідомлення.
Креативна агенція Brain Tank поділилася з Медіа Inweb кейсом ребрендингу фермерського бренду «Полтавська Ципочка». Команда розповіла, як відійшла від традиційних для категорії образів фермерства, розробила чотири креативні концепції, створила бренд-персонажа Лисичку та об’єднала 23 товарні позиції в єдину дизайн-систему паковання.
Про «Полтавську Ципочку» і завдання проєкту

До ребрендингу основними каналами продажів компанії були власний сайт та Instagram. Продукцію також частково реалізовували через локальні торговельні мережі, зокрема «Еколавку».
Наступним етапом розвитку мав стати вихід у преміальний сегмент регіональних торговельних мереж. Для цього «Полтавській Ципочці» потрібно було адаптувати образ локального фермерського виробника до умов ритейлу, де паковання має допомагати продукту привертати увагу, вирізнятися серед конкурентів і пояснювати покупцеві його особливості.
«Ми розуміли, що вихід у великі торговельні мережі потребує більшого, ніж просто якісного продукту. Нам було важливо створити бренд, який вирізнятиметься на полиці та матиме власний характер. Прагнули, щоб паковання буквально говорило: “Привіт, я тут, обирай мене!”, а після першої дегустації покупець отямився б лише тоді, коли все вже з’їв», — розповідає Олександр Покрасьон, співвласник «Полтавської Ципочки».
На момент звернення до Brain Tank бренд уже мав логотип і брендбук, однак не мав власного дизайну паковання. Тому агенції потрібно було не лише оновити наявну айдентику, а й розробити систему оформлення продукції з нуля.
Перед командою Brain Tank стояло кілька завдань:
- оновити візуальну ідентичність бренду відповідно до його планів виходу в торговельні мережі;
- знайти спосіб вирізнити бренд серед інших виробників м’яса та ковбасних виробів;
- розробити дизайн-систему паковання, яку можна адаптувати до різних видів продукції;
- створити візуальні елементи, які допомагатимуть покупцям орієнтуватися в асортименті;
- сформувати власний характер бренду, який можна передавати в різних каналах комунікації.
Робота над проєктом тривала близько трьох місяців, із липня до вересня. Редизайн охопив 23 товарні позиції (SKU) у чотирьох продуктових групах: варені вироби, копчені вироби, сосиски та цільнокускові м’ясні вироби.
Чому команда вирішила відійти від традиційних образів фермерства
Одним із перших завдань Brain Tank було знайти спосіб візуально відокремити «Полтавську Ципочку» від інших брендів у категорії м’яса та ковбасних виробів.
Окремого дослідження чи формального аудиту категорії команда не проводила. Агенція спиралася на власні спостереження за пакованням конкурентів на полицях торговельних мереж. Команда помітила, що виробники часто використовують схожі комунікаційні аргументи: натуральність, локальне виробництво, традиційні рецептури та якість інгредієнтів. У дизайні паковання ці характеристики передають через природні кольори, зображення фермерських господарств, ілюстрації птиці та рукописні шрифти.
«На полиці м’ясо дедалі складніше відрізняти не лише за продуктом, а й за брендом», — пояснює Андрій Франчук, креативний директор Brain Tank.
Крім схожості візуальних прийомів між конкурентами, команда звернула увагу на непослідовність оформлення різних продуктових груп усередині окремих брендів.
Для «Полтавської Ципочки» команда вирішила не повторювати звичні для категорії образи та знайти власний візуальний код, який міг би привертати увагу ще до того, як покупець прочитає назву бренду. Водночас потрібно було передбачити можливість його адаптації до всього асортименту.
Відмова від традиційних візуальних елементів не означала зміни принципів роботи самого виробника. Ішлося про пошук іншого способу комунікувати з покупцями.
«Зовні бренд змінився кардинально, але його цінності, вимоги до якості та любов до своєї справи залишилися незмінними», — додає Олександр Покрасьон.
Чотири креативні концепції для оновлення бренду
На основі спостережень за категорією та завдань клієнта команда Brain Tank розробила чотири креативні концепції. Кожна пропонувала свій спосіб формування довіри до бренду та його диференціації серед конкурентів.
| Концепція | Основна ідея | Як її планували реалізувати |
| Моноексперт | Експертність через спеціалізацію | Зосередити комунікацію на конкретній продуктовій категорії та через лаконічний дизайн підкреслити компетентність виробника |
| Географічний бренд | Походження та регіональна ідентичність | Зробити акцент на Полтавщині, місцевій автентичності та гордості за регіон |
| Смаколог | Персональна відповідальність за смак продукту | Створити образ експертки Ганни Петрівни, яка особисто перевіряє смак продукції |
| Лисичка | Вибагливість до смаку | Побудувати комунікацію навколо персонажа, який не довіряє гучним обіцянкам, а обирає те, що справді варте уваги |
Концепції відрізнялися тим, на чому будувалася комунікація бренду. У першій основним аргументом була спеціалізація виробника, у другій — походження продукції, у третій — персоніфікована експертність, а в четвертій — смак і характер персонажа.
Варіанти оцінювала команда з близько десяти людей, зокрема керівництво. Також зібрали думки знайомих. За результатами обговорень зупинилися на концепції Лисички.
На думку команди, цей образ мав найбільший потенціал для впізнаваності на торговельній полиці та подальшого розвитку комунікації. На відміну від концепцій, побудованих навколо походження або спеціалізації виробника, персонаж давав змогу створювати різні сюжети, адаптувати їх до продуктових категорій і використовувати в інших каналах комунікації.
Як Лисичка стала головною героїнею бренду
Під час розроблення концепції Лисички команда Brain Tank вирішила відштовхуватися не від готових м’ясних виробів, а від продукту, з якого починається їхнє виробництво.
«Ми подивилися на продукт не як на ковбасу чи сосиски, а як на птицю, з якої все починається. Так знайшли найприроднішого експерта бренду — Лисичку — і зробили її головною героїнею», — розповідає Андрій Франчук.
Лисичка отримала роль гастрономічного експерта, який знається на продуктах і має власні смакові вподобання. Навколо цього образу команда сформувала комунікаційну ідею «Нюх на смачне не підводить».

Характер і зовнішність персонажа
Для формування характеру Лисички команда поєднала два архетипи бренду: Блазня та Експерта.
| Архетип | Які риси передає персонажу | Як проявляється в комунікації |
| Блазень | Грайливість, іронічність, почуття гумору | Жарти, несподівані ситуації та сюжети взаємодії з продуктами |
| Експерт | Уважність, вибірковість, упевненість | Лисичка оцінює продукти, обирає найкраще та рекомендує покупцям |
Поєднання цих архетипів допомогло команді сформувати образ персонажа, який може комунікувати з гумором і водночас передавати експертність бренду.
Зовнішність Лисички також розробляли з урахуванням її подальшого використання на пакованні. Замість реалістичного зображення тварини створили стилізованого персонажа з виразним силуетом, зрозумілою мімікою та простими формами.
У поведінці Лисичка допитлива й трохи хитра. Вона принюхується до продуктів, уважно їх розглядає, обирає та рекомендує покупцям.
Як уникали небажаних асоціацій із персонажем
Використання образу лисиці для бренду, який спеціалізується на м’ясі птиці, мало потенційні ризики. Персонаж міг викликати асоціації з хижаком, який полює на курей, або з хитрістю та крадіжкою. Команда врахувала ці ризики під час розроблення характеру й поведінки Лисички. Її представили не як хижака, а як знавця смаку, який уміє знаходити найкращі продукти.
Водночас агенція не хотіла робити персонажа надто дитячим або просто милим. Лисичка мала залишатися хитрою, розумною та грайливою, але її поведінка не мала суперечити образу гастрономічного експерта. Для цього команда визначила, які дії та асоціації допустимі в комунікації бренду, а яких варто уникати.
| Що відповідає характеру Лисички | Чого варто уникати |
| Допитливість і вибірковість | Агресивна поведінка |
| Пошук смачних продуктів | Буквальне полювання на птицю |
| Іронія та грайливість | Асоціації з крадіжкою |
| Оцінювання та рекомендація продуктів | Сцени насильства |
| Упевненість у власному смаку | Надмірно дитячий образ |

Так команда визначила межі, у яких можна розвивати персонажа та створювати нові сюжети для комунікації бренду. Наступним завданням стало застосування цього образу в дизайні паковання.
Як створили дизайн-систему паковання для 23 товарних позицій
Після формування креативної концепції команда Brain Tank мала адаптувати образ Лисички до асортименту «Полтавської Ципочки».
Дизайн-система охопила чотири продуктові групи:
- варені м’ясні вироби;
- копчені м’ясні вироби;
- сосиски;
- цільнокускові м’ясні вироби.
Паковання мало допомагати покупцеві не лише впізнавати бренд серед конкурентів, а й розрізняти його власні продукти. Для цього агенція поєднала ілюстрації персонажа та кольорове кодування.
Лисичка як елемент навігації
Залежно від виду продукції змінюється те, як Лисичка взаємодіє з нею. На пакованні вона може тримати в лапах курку, індичку, кролика або качку. Так персонаж допомагає покупцеві визначити, з якого м’яса виготовили продукт, ще до того, як він прочитає детальну інформацію на пакованні.
Водночас Лисичка залишається спільним елементом для різних товарних позицій. Змінюється сюжет ілюстрації, але зберігається головна героїня, яка об’єднує асортимент в одну візуальну систему.

Кольорове кодування та інформаційна ієрархія
Окрім ілюстрацій, для розрізнення продукції використали кольорові плашки. Вони додатково позначають вид м’яса та допомагають покупцеві орієнтуватися в асортименті.
Так інформацію про продукт передають кількома способами: через назву, сюжет ілюстрації та колір.
Важливість візуальної ієрархії на пакованні розглядають і в дослідженнях споживчої поведінки. У серпні 2024 року в науковому журналі Journal of Sensory Studies опублікували дослідження, присвячене впливу зображень інгредієнтів на пакованні снеків на увагу, вибір і намір покупців придбати продукт.
За допомогою технології eye-tracking (відстеження рухів очей) та анкетування науковці дослідили сприйняття трьох видів снеків. Вони встановили, що центральна частина паковання, де зображено інгредієнти, привертала більше уваги. Також виявили позитивний зв’язок між загальною тривалістю фіксації погляду на продукті та його вибором.
Хоча дослідження стосувалося конкретної продуктової категорії, його результати ілюструють важливість того, як виробники розміщують інформацію на пакованні.
У випадку «Полтавської Ципочки» команда поєднала спільні для всього асортименту візуальні елементи з тими, які змінюються залежно від продукту.
| Спільні елементи паковання | Елементи, які адаптують до продукту |
| Логотип бренду | Назва продукту |
| Базовий помаранчевий колір | Колір інформаційної плашки |
| Стиль ілюстрацій Лисички | Сюжет взаємодії Лисички з продуктом |
| Типографіка | Інформація про вид м’яса та особливості продукту |
| Загальна композиція | Розташування елементів залежно від формату паковання |
Така система дає змогу зберігати спільні візуальні ознаки бренду й водночас розрізняти товари всередині асортименту.
Як нову айдентику адаптували до диджитал-комунікацій
Після розроблення дизайн-системи паковання команда адаптувала нову айдентику до сайту та соціальних мереж «Полтавської Ципочки». Завдання полягало в тому, щоб зберегти зв’язок між тим, як покупець бачить продукт на торговельній полиці, та тим, як він взаємодіє з брендом в інших каналах.
Дизайн банерів для диджитал-комунікацій
У диджитал-банерах команда прагнула передати азарт пошуку улюбленого продукту, закладений у комунікаційній концепції бренду.
Якщо на пакованні Лисичка допомагає орієнтуватися в асортименті, то в рекламних матеріалах її образ використовують для привернення уваги до конкретної пропозиції, новинки або акції.
Для цього команда застосувала кілька дизайнерських прийомів:
- базовий помаранчевий колір — його використали як основний фон для банерів, щоб зберегти зв’язок із дизайном паковання;
- гіперболізована типографіка — розтягнута літера «Ю» стала графічним акцентом, який передає відчуття руху;
- персонаж у динаміці — лисичку зображують у русі, щоб підсилити ідею пошуку смачного та передати характер бренду.
Поєднання цих елементів мало допомогти рекламним матеріалам привертати увагу користувачів і спонукати їх до конкретної дії, наприклад переходу до акційної пропозиції.
Оновлення сайту
Оскільки «Полтавська Ципочка» вже мала власний інтернет-магазин, розробляти сайт з нуля не було потреби. Команда внесла косметичні зміни, щоб адаптувати його до оновленого візуального стилю бренду. Так покупці, які раніше замовляли продукцію через сайт, могли познайомитися з новою айдентикою, а клієнти торговельних мереж — впізнати бренд під час переходу до інтернет-магазину.

Правила використання Лисички в різних каналах
Для того щоб зберегти характер персонажа під час подальшого розвитку комунікацій, Brain Tank розробили правила використання Лисички. У них зафіксували її зовнішність, роль, манеру поведінки та тон спілкування. Окремо визначили, які емоції може передавати персонаж, які жарти відповідають його характеру та яких асоціацій потрібно уникати.
Незалежно від каналу комунікації Лисичка має залишатися іронічною, упевненою та вибагливою гастрономічною героїнею, яка допомагає покупцеві обирати смачне. Так команда створила основу для подальшого використання персонажа на пакованні, у соціальних мережах, рекламі та інших комунікаційних матеріалах без зміни його характеру.
Які результати отримали «Полтавська Ципочка» та Brain Tank
За близько три місяці роботи команда Brain Tank оновила візуальну ідентичність «Полтавської Ципочки», створила бренд-персонажа та розробила дизайн-систему паковання для всього асортименту.
У результаті проєкту:
- розробили чотири креативні концепції та обрали одну для подальшого розвитку бренду;
- створили бренд-персонажа Лисичку та сформували комунікаційну ідею «Нюх на смачне не підводить»;
- розробили єдину дизайн-систему для чотирьох продуктових груп;
- оновили паковання всіх 23 товарних позицій;
- адаптували айдентику до сайту та соціальних мереж;
- розробили правила використання персонажа в різних каналах комунікації.
На момент підготовки матеріалу весь асортимент «Полтавської Ципочки», сайт і соціальні мережі вже оформили в новому візуальному стилі.
Оскільки після ребрендингу минуло небагато часу, компанія ще не оцінювала його вплив на продажі, впізнаваність бренду та інші бізнес-показники. Наразі нова дизайн-система стала основою для виходу «Полтавської Ципочки» в регіональні торговельні мережі та подальшого розвитку асортименту й комунікацій бренду.
Ключові інсайти для бізнесу
- Вихід у нові канали продажів може потребувати перегляду айдентики. Під час переходу від локальної дистрибуції до торговельних мереж варто оцінити, який вигляд бренд матиме серед конкурентів і яку інформацію покупець зможе отримати без попереднього знайомства з виробником.
- Аналізувати варто не лише конкурентів, а й цілісність їхніх дизайн-систем. Спостереження за оформленням різних продуктових груп допомагає визначити, які візуальні прийоми вже використовують у категорії та які завдання залишаються невирішеними.
- Кілька креативних концепцій дають змогу порівняти різні способи комунікації. Під час вибору варто враховувати не лише привабливість окремого макета, а й можливість адаптувати концепцію до асортименту, реклами та інших каналів.
- Бренд-персонаж може виконувати функціональну роль. У випадку «Полтавської Ципочки» Лисичка не лише передає характер бренду, а й допомагає розрізняти види продукції.
- Для персонажа потрібно визначити правила поведінки. Опис характеру, допустимих жартів, емоцій і небажаних асоціацій допомагає зберігати послідовність комунікації під час створення нових матеріалів.
- Дизайн паковання варто розробляти з урахуванням усього асортименту. Спільні правила використання кольорів, ілюстрацій, шрифтів та інформаційних блоків допомагають зберігати цілісність бренду під час появи нових товарів.
- Результати ребрендингу варто оцінювати не лише за обсягом виконаних робіт. Після запуску нового дизайну доцільно відстежувати зміни продажів, впізнаваності бренду, поведінки покупців та інших показників, які відповідають початковим завданням проєкту.