Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) зафіксував найвищий за останні роки рівень щастя українців, попри війну.
- Попри війну, 71% українців вважають себе щасливими, а 16% — нещасливими.
- Головні фактори, пов’язані з рівнем щастя, — вік, здоров’я, добробут і розуміння сенсу життя.
- Відсоток щасливих майже не змінився порівняно з груднем 2025 року: 71% проти 69%. Але помітно зріс порівняно з груднем 2024 року, коли він становив 58%.
- Зростання відбулося переважно не за рахунок зменшення частки нещасливих, а за рахунок скорочення частки тих, хто відповідав «і так, і ні».
Скільки щасливих в Україні
КМІС понад 20 років ставить українцям запитання «Чи вважаєте Ви себе щасливою людиною?» із п’ятьма варіантами відповіді.
У травні 2026 року 31% респондентів відповіли, що вони однозначно щасливі, ще 40% обрали варіант «скоріше так, ніж ні» — разом 71%. 11% дали неоднозначну відповідь «і так, і ні». Нещасливими або скоріше нещасливими себе назвали 16% опитаних: 9% відповіли «скоріше ні, ніж так» і 7% — «ні».
Щасливих в Україні більш ніж утричі більше, ніж нещасливих.
Що впливає на рівень щастя
До повномасштабного вторгнення на рівень щастя традиційно впливали вік, добробут, здоров’я, освіта, стосунки в родині та впевненість у завтрашньому дні. Ці фактори продовжують діяти і зараз.
Стать. Чоловіки дещо щасливіші за жінок. Це значною мірою пов’язано з тим, що жінки в Україні живуть приблизно на 10 років довше, а з віком рівень щастя знижується: довше життя також означає більшу частку самотніх серед жінок похилого віку.
Вік. З віком рівень щастя в Україні падає — на відміну від США та європейських країн, де залежність має U-подібну форму: зниження приблизно до 45–50 років і подальше зростання. У травні 2026 року серед людей до 40 років щасливими були 75%, серед людей від 70 років — 60%.
Добробут. Залежність рівня щастя від самооцінки добробуту практично лінійна: серед респондентів із дуже низьким достатком щасливі 48%, серед найбільш забезпечених — 91%.
Здоров’я. Залежність від самооцінки здоров’я також близька до лінійної: серед людей із дуже поганим або поганим здоров’ям щасливих близько 50%, серед найбільш здорових — 91%. Добробут і здоров’я тісно пов’язані між собою: серед найбідніших лише 8% мають добре здоров’я, серед найбільш забезпечених — 51%.
Сенс життя. На запитання «Ви знаєте, у чому полягає сенс Вашого життя?» відповіді також корелюють із рівнем щастя: серед тих, хто не знає сенсу свого життя, щасливих 41%, серед тих, хто знає, — 79%.
Динаміка самооцінки щастя: 2001–2026 роки
Відсоток щасливих в Україні зростав із 38% у 2001 році до 65% у 2010 році — на тлі економічного зростання 2002–2008 років. У грудні 2021 року, за два місяці до повномасштабного вторгнення, щасливими вважали себе 71% українців, нещасливими — 15%. До грудня 2023 року, попри два роки повномасштабної війни, показники залишалися практично на тому ж рівні.
Упродовж 2024 року рівень щастя знизився з приблизно 62% до 58% — це відповідає показникам 2012–2017 років. Після цього почалося відновлення:
- грудень 2024 року — 58%;
- грудень 2025 року — 69%;
- травень 2026 року — 71%.
Показник повернувся до рівня грудня 2021 року. При цьому частка нещасливих майже не змінилася: 16% у грудні 2024 року і 16% у травні 2026 року. Натомість частка тих, хто відповідав «і так, і ні», скоротилася з 25% до 11% — значна частина українців перейшла від невизначеного, амбівалентного сприйняття власного життя до позитивної оцінки.
Коментар дослідників
Директор КМІС Володимир Паніотто зазначає: механізм формування щастя не є лінійним, і рівень щастя залежить не лише від того, що людина реально має, а й від рівня того, з чим вона порівнює своє становище. В умовах війни стандарти порівняння змінюються, і сам факт, що людина та її близькі живі, мають житло й роботу, для багатьох набуває більшої цінності, ніж у мирний час.
Серед можливих причин відновлення показника у 2025–2026 роках дослідники називають психологічну адаптацію до тривалої війни та можливий зв’язок із оцінкою майбутнього країни: у попередніх дослідженнях КМІС фіксував практично лінійну залежність між оптимізмом щодо майбутнього України та рівнем щастя. Це опитування питання про оптимізм не містило, тому дослідники підкреслюють: ці пояснення залишаються гіпотезами, які дані напряму не перевіряють.
