Greenpeace зіткнулася з рекордним позовом на 660 мільйонів доларів від американської енергетичної компанії Energy Transfer — забудовника нафтопроводу Dakota Access. Причиною стало те, що організація публічно підтримала мирні протести проти цього проєкту у 2016 році.
Позов має ознаки SLAPP (Strategic Lawsuit Against Public Participation) — юридичної практики, спрямованої на тиск через суди, щоб обмежити свободу висловлювань.
У відповідь Greenpeace запустила кампанію, створену спільно з агенцією STRIKE. Вона включає серію постерів з екологічними наслідками — нафтові розливи, пожежі, танення льодовиків — на фоні повідомлення: «660 мільйонів. А хто заплатить за це?».
Ця кампанія виконує відразу кілька комунікаційних завдань:
- пояснює суть позову широкій аудиторії простою візуальною мовою;
- зміщує акцент із юридичного конфлікту на екологічні втрати;
- створює емоційно-етичний контекст навколо теми свободи слова.
Greenpeace також нагадує про попередні спроби тиску на організацію, зокрема про підрив судна Rainbow Warrior у 1985 році, і активізує підтримку через хештег #TimeToResist та петицію, яку вже підписали понад 120 тисяч осіб.
Екологічні організації використовують кризу як точку входу для сильних репутаційних наративів. У відповідь на юридичний тиск Greenpeace не ізолюється, а відкрито відстоює свою позицію, створює впізнаваний меседж. Це приклад того, як працює антикризова комунікація в умовах SLAPP-позовів і як через грамотне позиціонування можна перетворити ризик у привід для підтримки.
Джерело: Creapills
