З роботи в наймі — у власний бізнес: досвід Михайла Остролуцького, засновника агенції Syla Digital

Перехід від найму до власної справи — це не лише про сміливість, а й про системність: інструменти, процеси та команду. Про це розповідає Михайло Остролуцький — засновник агенції Syla Digital.
У колонці — про фриланс як місток до підприємництва, що варто опанувати на старті, як узгоджувати очікування з клієнтами, чому без пропрацьованих продукту й УТП диджитал не працює та як зібрати працівників, які стануть партнерами.
Початок шляху. Як усе почалося
До маркетингу я працював менеджером із продажу спортивного харчування. Саме цей досвід підштовхнув до зміни професії: маркетинг також про продажі, але можна самому обирати та формувати цільову аудиторію і створювати попит на продукт. Найбільше мене приваблювало те, що в маркетингу можна не лише працювати з уже зацікавленою ЦА (наприклад, людям, яким потрібні пакетики для прибирання за улюбленцями), а й знаходити тих, хто ще не здогадується про продукт, і формувати інтерес до нього.
У 2018 році я прийшов у команду маркетингу, яка працювала з брендами LOTTO, BABOLAT і COLE HAAN. На той момент я ще точно не знав, чи це моє, але відчував, що хочу вчитися й зрозуміти, як маркетинг працює зсередини. Мене захоплювала сама ідея створення попиту, впливу на продажі, побудови бренду — і я йшов у це не заради зарплати, а по досвід. На старті я налаштовував рекламу в Google і Meta для ecommerce, занурювався в аналітику, оптимізацію кампаній, працював з email-маркетингом. Усі ці інструменти використовую й тепер — тільки вже на іншому рівні.
Але тоді, як і в багатьох, не все було гладко. Перші півтора року постійно сумнівався в собі. Я працював під керівництвом досвідченого сеньйор-маркетолога і часто почувався джуном, який не має права на ініціативу. Було складно наважуватися озвучувати ідеї або діяти самостійно. Це пригнічувало. Додаткових проєктів у мене не було — відповідно, не було й відчуття розвитку.
Злам. Коли прийшла ідея про власну справу
Рішення відкрити агенцію визрівало поступово. Я свідомо пройшов майже всі ключові ролі в диджитал-маркетингу. В агенціях One Horn і OMG працював як спеціаліст і тимлід. Згодом перейшов на бік клієнта й очолював диджитал-напрям у компаніях Unisolar (2023) і Forbes Ukraine (2024).
Такий досвід дав можливість побачити процеси і з боку підрядника, і зсередини бізнесу: як приймають рішення, де є слабкі місця в комунікації й чому очікування бізнесу не збігаються з реальністю. У якийсь момент стало очевидно: можна побудувати власну структуру, яка працюватиме ефективніше, враховуючи «граблі», на які сам наступав.
Важливу роль у прийнятті рішення відкрити щось своє зіграла дружина. Під час розмови про ринок і пошук роботи вона прямо сказала: «У тебе є все для власної справи — досвід і в агенціях, і на продукті, є команда. Спробуй».
Ще одна причина — знайома багатьом фахівцям історія з очікуваннями власників бізнесу або керівників диджитал-відділів. Є продукти, які складно просувати через конкуренцію, ціни або специфіку сфери діяльності. Проте власники бізнесів нерідко очікують миттєвого ефекту, наче є кнопка «запустити — і понеслося». Я наполягав: без пропрацювання продукту, комунікації, УТП й аналітики диджитал не працює. Це чули не завжди.
Був і проєкт у вантажних перевезеннях, який завис. На фініші клієнт вирішив спершу оновити сайт і відтермінував запуск. Ми запропонували окрему комерційну пропозицію на розробку, оскільки в команді є відповідні спеціалісти, але рішення затягувалося. Такі кейси найскладніші — немає зрозумілих дедлайнів ні в нас, ні в замовника.
Запуск власної агенції
Першим клієнтом Syla Digital стала людина, з якою ми вже співпрацювали на фрилансі. Було два напрями: авторозбірка та послуги зі встановлення кондиціонерів. Почали з авторозбірки, далі запустили сайт і рекламу для кондиціонерів. Цей старт дав і технічний, і емоційний фундамент.
Після років у фрилансі та агенціях власний бізнес не лякав — радше додавав азарту. Я вже знав, як спілкуватися з клієнтами, з якими викликами стикається бізнес, і чого очікують від нас як від підрядників. Мене драйвило не просто «бути окремим фахівцем», а побудувати структуру, яка приноситиме результат і клієнтам, і нам.
Перші два місяці присвятив підготовці. Щодня по п’ять–шість годин — на «упаковку» та процеси: сайт, соцмережі, презентації, шаблони звітності, внутрішні документи, паралельно — підбір команди. Мені було принципово важливо зібрати не просто працівників, а своїх людей — тих, хто поділяє мої цінності й так само, як і я, бачить, як досягати результату для клієнта.
Перший місяць пішов на неймінг, логотип, дизайн сайту та презентацій. Другий — на розробку, адаптації, підбір команди й налаштування процесів. З третього місяця ми вже почали працювати з клієнтами більш системно.
Факапів у класичному сенсі не було: допомогли чіткий план і таймінг. Найскладніші речі — пошук людей із потрібною культурою та час на розробку сайту, зокрема мобільну адаптацію. У підсумку все вдалося, і цей ґрунтовний старт дав відчутну перевагу: у перший місяць ми залучили чотирьох клієнтів. Детальні результати під NDA, але фідбек — позитивний. Для мене це важливий маркер: на ринку інколи «підфарбовують» цифри, натомість якість взаємодії та довіра — цінніші. Є й конкретика: для сервісу таксі в Києві за два місяці виконали план із залучення водіїв на авто компанії — 20 людей. Ціна ліда склала 150–200 грн.
Агенція сьогодні. Команда, цінності, інсайти
Зараз у нашій команді семеро людей: маркетологи, тимлід, SEO-спеціаліст, email-маркетолог, дизайнер і розробник сайтів. Це фрилансери, але з глибокою інтеграцією. Ми будуємо не аутсорс «за задачами», а робочу екосистему, де кожний працівник свою відчуває причетність. У нинішніх реаліях це, на мою думку, найгнучкіша модель.
Зберігати залученість команди мені вдавалося завдяки тому, що вони — мої партнери. У нас не «керівник — підлеглий», а партнерські відносини та рівні умови. Дбаємо і про спільний результат, і про комфорт кожного.
Щодо клієнтів — філософія проста: чесність і реальна робота. Не обіцяємо «10 гривень за ліда» тільки для того, щоб підписати контракт. Ми глибоко вивчаємо сферу діяльності клієнта, продукт, ринок, називаємо речі своїми іменами — навіть якщо це не найприємніша правда. Натомість викладаємося на максимум, щоб досягати результату.
Якби я мав змогу повернутися на старт кар’єри, то сказав би собі: «Будь упевненішим. Не тікай від змін, не бійся просити пораду. І не відкладай ідеї на потім». Ті самі слова адресую тим, хто тільки починає свій професійний шлях.
З досвідом додалося ще одне переконання — варто пробувати. Друг якось сказав мені дуже влучно: «Іноді треба бути дитиною й пробувати в житті все, що цікавить — тільки так зрозумієш, що твоє, а що — ні». Це про сміливість до дії. Краще зробити, помилитися й передумати, ніж шкодувати, що не наважився.
Ключові висновки
- На старті досвід важливіший за зарплату: занурення в інструменти створює основу на роки.
- Сумніви на початку — норма: без ініціатив і паралельних проєктів не відчувається прогрес. Варто шукати простір для власних рішень.
- Досвід і в агенції, і на боці клієнта дає цілісне розуміння процесів і типових «вузьких місць».
- Метч із замовником і індивідуальний підхід знімають тертя та економлять час на погодженнях.
- Проєкти без чітких рамок — ризик зависання: фіксація дедлайнів і рішень на старті критична.
- Формат партнерства, а не «керівник — підлеглий» у взаємодії з командою підсилює залученість і якість роботи.
- Головне правило кар’єри — пробувати й не відкладати: сміливість і готовність помилятися дають більше, ніж очікування ідеального моменту.