Як ШІ впливає на нашу мову і чому це погано

Щотижня ChatGPT використовують приблизно 800 мільйонів активних користувачів, Gemini — 650 мільйонів активних користувачів щомісяця, Perlexity — 22–30 мільйонів активних користувачів щомісяця, станом на осінь 2025 року.

ШІ проникає у різні сфери життя, включно з маркетингом, бізнесом, школами, державними установами, софтом тощо. Поширеність та постійна взаємодія не може не впливати на те, як ми говоримо чи висловлюємося.

Збираємо в Telegram найактуальніші новини й статті про маркетинг, ШІ та бізнес

Хочу бути в темі

У лінгвістичному дослідженні Prospective Global Scientific Trends 2025 дослідниці виявили, що ШІ впливає на англійську мову на кількох рівнях — змінює лексику, граматику, стиль та спосіб формування нових слів. Авторки зазначають, що терміни machine learning (машинне навчання), deep learning (глибоке дослідження), neural networks (нейронні мережі), deepfake (дипфейк), chatbot (чатбот), generative AI (генеративний ШІ) стають широковживаними і вже давно вийшли з вузьких сфер.

Також відбувається активне словотворення: chatbot → chatbotting (чатбот → чатботинг), artificial intelligence → artificially-intelligent (штучний інтелект → штучно інтелектуальний), deepfake → deepfaking. Такі утворення стають нормою і допомагають спростити пояснення процесів.

Інші дослідження відзначають зростання популярності слів delve (заглиблюватися), intricate (складний), surpass (перевершити) тощо.

Також GPT та інші ШІ моделі формують новий сленг:

• GPT-ify — переробити щось за допомогою;
• GPT botsplaining — надто педантичне пояснення від бота;
• bot-talk — штучний, неживий стиль тексту.

Аналіз публікацій та новинних матеріалів показав, що AI задає нові стандарти на короткі, нейтральні тексти без емоційних нюансів. І є ризик того, що з часом ці стандарти витіснять людські тексти — не такі структуровані, живі, особисті, з варіативними конструкціями.

Також, через навчання на історичних масивах даних ШІ часто вживає застарілі конструкції, в англійській мові це: verily (істинно), thrice (three times, тричі), bespoken (enchanted, заговорений).

Аналізуючи тексти, пресрелізи, пости з соціальних мереж можна помітити схожі зміни, які паралельно відбуваються і з українською мовою.

ШІ має слова-маркери та фрази, якими часто зловживає. Серед таких слів «інновації», «невідʼємна частина», також формулювання «не X, а Y» — вони набувають поширення як у дописах соцмереж, так і в розмовному стилі чи медіа. І поступово витісняють людську мову з її автентичністю.

Оточивши себе ШІ, ми споживаємо лише певний тип подачі інформації, який починає просочуватися у всі аспекти життя. І ми не можемо на це повноцінно повпливати, оскільки не всі медіа чи автори маркують тексти, чи інші формати, створені ШІ. Тому доводиться покладатися на власну надивленість, а разом з тим додатково занурюватися у ШІ-контент — це формує коло, яке неможливо розірвати.

Що поганого у тому, що ШІ проникає у мову та змінює її

Немає нічого поганого у тому, що з’являються нові слова чи вирази — це природна еволюція мови, яка відповідає контексту, що нас оточує. Також немає нічого поганого в тому, що частково ШІ змушує нас повернути забуті вирази чи згадати про архаїзми.

Погано те, що ми забуваємо як виглядає текст, написаний людиною. Починаємо сприймати подачу інформації лише у певній формі чи шаблонах, які просочилися у мовлення з ШІ. І забуваємо як самостійно аналізувати без допомоги чатбота, який все підсумує і спростить, знайде і сформулює за нас.

International Journal of Information and Education Technology відзначають, що регулярне використання Grammarly, ChatGPT, Gemini, Copy AI, Jenni, Jasper та інших сервісів змінює навички письма, креативність, стиль і впевненість студентів.

Висновки з дослідження:

• студенти, які використовують ШІ менше продумують ідеї, рідше генерують власні формулювання та відчувають падіння критичного мислення;
• працюючи з ШІ рідше виникає бажання щось допрацювати — студенти частіше приймали готові фрази, уникаючи роботи над унікальною подачею;
• без ШІ стає складно придумати ідеї або структурувати думки, це формує невпевненість, погіршує навички редагування, організації та знижує здатність концентруватися під час письма.

Поступово молодь втрачає здатність писати від руки, що є наслідком глобальної диджталізації — письмо від руки повʼязане з когнітивними навичками та памʼяттю.

Чи можна покращити ситуацію

Так, і для цього не потрібно повністю відмовлятися від ШІ, який вже вкорінився у багато процесів і реально спрощує їх та вивільняє час для креативу. Потрібно просто використовувати цей час якраз для цього.

Найбільше вирівнювання виникає тоді, коли ми беремо сформульоване ШІ без правок. Замість готового тексту краще зупиняти промпти на формулюванні ідеї, прикладів, структури — а потім писати самостійно.

Далі проводити невеликий чекап:

• чи використовую слова-маркери?
• що мені тут здається складним для розуміння?
• чи бракує десь критичного погляду?
• чи відображає те, що написав ШІ, мої думки, чи це просто нейтральна подача без сенсу?

Можна обмежити ШІ для певних задач — повертатися до людської взаємодії у соцмережах, час від часу писати щось від руки, робити замітки у блокноті, читати. Важливо знаходити баланс між автоматизацією і досвідом, щоб не загубити важливі навички і розвивати критичне мислення.

Хороший сигнал — те, що ви відрізняєте ШІ і бачите його. Це вказує на те, що ви розумієте різницю і знаєте, що втрачається.