Як сформулювати позиціювання для профілю в соцмережах — поради Катерини Дорошевської, фаундерки агенції BECOME

Коли людині складно швидко пояснити, чим вона займається, це може впливати і на те, як її сприймають у соцмережах. Профіль може бути активним, дописи регулярними, але аудиторії не завжди зрозуміло, у чому експертиза людини, для кого вона працює і з яким запитом до неї можна звернутися.

На думку Катерини Дорошевської, у таких випадках варто починати з позиціювання: короткої відповіді на запитання, хто ви, чим можете бути корисними і для кого. Це не замінює досвід, контент чи репутацію, але допомагає зрозуміліше оформити профіль у соцмережах і послідовніше представляти себе в різних каналах.

У статті Катерина пояснює, з яких елементів може складатися позиціювання експерта і як воно проявляється в оформленні профілю соцмереж, біо, короткій самопрезентації, пошті, Google-видачі та публічних комунікаціях.

Збираємо в Telegram найактуальніші новини й статті про маркетинг, ШІ та бізнес

Хочу бути в темі

Чому позиціювання важливе для оформлення профілю в соцмережах

У контексті соцмереж позиціювання допомагає не лише з контентом, а й з оформленням профілю: шапкою, біо, описом «Про себе», закріпленими дописами, посиланнями та короткою самопрезентацією. Саме ці елементи часто формують перше враження про експерта.

Коли відповідь чітка, аудиторії простіше:

• зрозуміти, у чому ваша експертиза;
• запам’ятати вашу роль або напрям роботи;
• рекомендувати вас іншим;
• зрозуміти, з яким запитом до вас можна звернутися;
• пов’язати ваші дописи, виступи й інші прояви з однією темою.

Нечітке позиціювання може бути однією з причин, чому досвідчені фахівці залишаються менш помітними для своєї аудиторії. Наприклад, LinkedIn-профіль заповнений, Instagram оновлюється, але з опису сторінки незрозуміло, яку саме проблему вирішує експерт і для кого.

За чотири роки в PR-агенції BECOME ми створили понад 200 стратегій персонального бренду для експертів і підприємців у 22 нішах. У роботі з профілями й комунікацією часто починаємо саме з позиціювання, бо воно допомагає визначити теми, аудиторію, ключові повідомлення та логіку оформлення різних каналів.

З чого складається формула позиціювання

Ми використовуємо формулу з чотирьох частин. Її можна застосовувати для самопрезентації, LinkedIn, Instagram, сайту, пітчів та інших ситуацій, де потрібно коротко пояснити, хто ви і чим займаєтеся. 

Роль або короткий опис діяльності 

Це перше, що має бути зрозуміло про вас у профілі, біо або короткій самопрезентації. У різних соцмережах це поле може називатися по-різному: headline, bio, опис профілю, розділ «Про себе» або просто перший рядок у шапці профілю. Суть однакова: людина має швидко зрозуміти вашу роль або сферу експертизи.

УТП: що ви робите й для кого 

УТП у персональному бренді пояснює, що ви робите, для кого, яку проблему допомагаєте розв’язати й за допомогою яких інструментів.

УТП має бути конкретним. Формулювання «займаюся маркетингом» дає мало контексту. Натомість «допомагаю B2B-компаніям генерувати ліди через LinkedIn» швидше пояснює, для кого працює експерт і яку задачу закриває. 

Маркер досвіду або довіри 

Це факт, який допомагає аудиторії зрозуміти ваш досвід. Маркери можуть бути кількісними або якісними: кількість клієнтів, ринки, роки роботи, публікації, виступи, результати проєктів, досвід у конкретній ніші.

Такі маркери працюють краще, коли вони конкретні й не потребують додаткових пояснень. 

Емоційна складова: стиль комунікації 

Раціональна частина позиціювання пояснює, чим ви займаєтеся. Емоційна — показує, як саме ви це робите: у якому тоні говорите, які теми підсвічуєте, який вигляд має ваш візуальний стиль, які цінності повторюються у вашій комунікації. 

Емоційна складова допомагає відрізнити експертів навіть у межах однієї ніші. Люди можуть мати схожий досвід, послуги або теми, але відрізнятися стилем комунікації, візуальним кодом, тоном, цінностями і тим, як вони пояснюють складні речі.

Наприклад, в одній ніші один експерт може будувати комунікацію навколо системності, технологічності й чітких процесів, а інший — навколо емпатії, підтримки й особистого досвіду. Обидва підходи можуть працювати, якщо вони послідовно проявляються в профілі, контенті та публічних комунікаціях.

Для того щоб краще зрозуміти, як вас сприймає аудиторія, можна провести коротке опитування, наприклад через Google-форму. Попросіть людей написати кілька речень про асоціації з вами, пояснити, чим, на їхню думку, ви займаєтеся і що їм було б цікаво від вас дізнатися.

Результати такого опитування не варто сприймати як готову стратегію. Це матеріал для аналізу. Він допомагає побачити, чи збігається те, як вас сприймають, із тим, як ви хочете бути представлені в комунікації.

Де має проявлятися позиціювання

Позиціювання має бути помітним у різних точках контакту з аудиторією: від короткої відповіді на запитання «чим ви займаєтеся» до шапки профілю, біо, підпису в пошті та видачі в Google. 

Усна самопрезентація 

Це відповідь на запитання «Чим ти займаєшся?» під час конференції, зустрічі чи нетворкінгу. Її можна побудувати за простою формулою.

Самопрезентацію варто адаптувати під ситуацію. Якщо підприємець спілкується з потенційними інвесторами, доречно підсвітити фінансові показники, ринки або динаміку бізнесу. Якщо комунікація спрямована на потенційних співробітників, акцент може бути на культурі компанії, можливостях розвитку й ролі засновника в команді.

Шапка профілю в соцмережах

Шапка профілю — одна з перших точок контакту з людиною, яка потрапляє на вашу сторінку. У LinkedIn, Instagram, Facebook чи інших соцмережах вона має коротко пояснювати, хто ви і чим можете бути корисними.

У шапці профілю можна зазначити:

• вашу роль або сферу експертизи;
• чим ви корисні для аудиторії;
• маркер досвіду або довіри;
• посилання або зрозумілий наступний крок.

Якщо в соцмережі є біо або розділ About, тобто «Про себе», там можна описати позиціювання детальніше: пояснити, як ви прийшли до сфери, з якими запитами працюєте, для кого створюєте цінність і які результати вже маєте.

У цій секції варто починати з актуальної ролі, а не з повної біографії. Далі можна коротко описати, чим конкретно займаєтеся, додати маркери досвіду, кілька деталей про стиль або підхід і завершити зрозумілим наступним кроком: написати в директ, перейти на сайт, записатися на консультацію або переглянути портфоліо.

Біо в Telegram або WhatsApp

Месенджери також можуть бути точкою контакту з аудиторією. Коли ви додаєте новий контакт або хтось переглядає ваш профіль у груповому чаті, коротке біо допомагає швидко зрозуміти, хто ви.

У біо можна стисло зазначити роль, фокус роботи й посилання на основний канал комунікації: персональний сайт, мінісайт, сторінку компанії або соцмережі.

Email-адреса

Email-адреса також впливає на перше враження в діловій комунікації. Вона має містити ваше ім’я або назву бренду. Випадкові символи, набір цифр або старі неформальні назви можуть виглядати недоречно, особливо в листуванні з партнерами, клієнтами, медіа або потенційними роботодавцями.

Корпоративна пошта з доменом компанії виглядає професійніше й може підтримувати довіру в діловому листуванні.

Підпис у пошті

Підпис у пошті бачать потенційні клієнти, партнери, HR-менеджери, журналісти та інші люди, з якими ви комунікуєте. Якщо ви призначаєте Google Meet або ведете ділове листування, підпис може коротко доповнювати ваше позиціювання.

У підписі можна зазначити:

• ім’я та роль;
• назву компанії або проєкту;
• посилання на сайт чи соцмережі;
• коротке формулювання про вашу діяльність.

Підпис не має бути перевантаженим. Його завдання — не розповісти всю біографію, а дати людині базовий контекст і зручний спосіб перейти до інших каналів.

Видача в Google та відповіді ШІ-сервісів

Коли хтось шукає ваше ім’я в Google, важливо, які результати з’являються першими. Це впливає на пошукову видимість і на те, як вас сприймають після першого знайомства. На видачу можуть впливати різні канали.

Профілі соцмереж. Перші результати в Google часто містять LinkedIn, Facebook, Instagram або інші відкриті профілі. Варто перевірити, чи однаково написані ім’я та прізвище в різних мережах, чи профілі публічні і чи містить опис ключові слова з вашої ніші.

YouTube. Навіть кілька коротких відео можуть потрапити у видачу за іменем. Це можуть бути ролики з коротким представленням, поясненням теми або відповіддю на типове запитання аудиторії. У назві відео бажано зазначати ім’я, прізвище та тему. Наприклад: «Катерина Дорошевська: як побудувати персональний бренд за шість місяців».

Колонки та статті в медіа. Це один зі способів поступово формувати видачу за іменем експерта. Експертні колонки в профільних медіа індексуються й можуть залишатися у пошуку тривалий час. З нашого досвіду, регулярні публікації допомагають послідовніше закріплювати теми, з якими експерт хоче асоціюватися.

Які інсайти будуть корисними для бізнесу

1. Позиціювання допомагає зрозуміліше пояснити, хто такий експерт, підприємець або представник компанії і з якими запитами до нього можна звертатися.
2. Активність у соцмережах сама по собі не гарантує запитів. Важливо, щоб із профілю було зрозуміло, у чому експертиза людини, для кого вона працює і яку цінність може дати.
3. Оформлення профілю варто будувати навколо кількох базових елементів: ролі, аудиторії, користі, маркерів досвіду й зрозумілого наступного кроку для читача.
4. УТП має бути конкретним. Формулювання «займаюсь маркетингом» дає менше контексту, ніж пояснення, кому саме експерт допомагає і з яким завданням.
5. Маркери досвіду працюють краще, коли вони вимірювані або легко зчитуються: кількість клієнтів, ринки, роки роботи, публікації, виступи, результати проєктів.
6. Емоційна складова бренду проявляється в тоні, стилі комунікації, візуальній подачі та темах. Вона не замінює експертизу, але допомагає зробити комунікацію впізнаванішою.
7. Позиціювання має повторюватися в різних точках контакту: шапці профілю, біо, підписі в пошті, Google-видачі, публічних виступах і короткій самопрезентації.
8. Для бізнесу персональний бренд засновника або експерта може бути додатковим джерелом довіри, якщо він послідовно пов’язаний із реальною експертизою, досвідом і роллю людини в компанії.