На початку місяця Ілон Маск оголосив про об’єднання SpaceX та xAI і плани створити мережу з 1 млн супутників, які виконуватимуть функцію орбітальних датацентрів для ШІ. Частина експертів вважає, що така модель технічно можлива, однак її масштаб може суттєво змінити ситуацію на низькій навколоземній орбіті.
Прихильники ідеї наголошують на ефективності сонячної енергії в космосі: без атмосфери панелі отримують більше світла, а синхронна з Сонцем орбіта дає змогу працювати більшу частину доби. У заявці до Федеральної комісії зі зв’язку США SpaceX описала розміщення супутників на висоті 500–2000 км із лазерними каналами зв’язку та інтеграцією зі Starlink для передавання запитів на Землю. Основне завдання — inference, тобто застосування вже навчених моделей.
Фахівці звертають увагу на тепловідведення. У вакуумі тепло розсіюється лише через випромінювання, тому електроніка потребує спеціальних систем охолодження. Колишній інженер NASA Кевін Гікс зазначає: «Супутники з основною метою обробляти великі обсяги обчислювальних запитів генеруватимуть більше тепла, ніж практично будь-який інший тип супутників. Їхнє охолодження теоретично можливе, але вимагатиме значної додаткової складності, і я сумніваюся в довговічності такої системи».
Професор Бенджамін Лі з Університету Пенсильванії пояснює: «Мене турбує випромінювання, бо ми не знаємо, скільки збоїв виникатиме, коли ви розгорнете найсучасніші чипи та сотні гігабайтів пам’яті там нагорі», — каже професор Бенджамін Лі з Університету Пенсильванії. За його словами, навіть із механізмами корекції помилок постійні збої можуть знижувати продуктивність систем.
Економічна модель також залежить від надійності обладнання. Датацентри на Землі регулярно обслуговують, тоді як на орбіті ремонт обмежений. Рівень відмов GPU та інших компонентів залишається невідомим до практичного розгортання. Крім того, орбітальні датацентри не замінять повністю наземні: навчання моделей, імовірно, залишиться на Землі через потребу в постійній координації обчислень.
Найбільше обговорення стосується навантаження на орбіту. Сценарій Кесслера описує можливий каскад зіткнень через зростання кількості об’єктів у космосі. За різними оцінками, зараз на орбіті перебуває від 15 000 до 45 000 штучних об’єктів. Додавання мільйона супутників може збільшити ризик зіткнень і вплинути на роботу наукових та комунікаційних місій.
Експерти визнають, що окремі супутники з можливістю виконувати ШІ-обчислення можуть підвищити ефективність орбітальних місій. Водночас масштаб запропонованої мережі залишається ключовим фактором у розрахунках ризиків для орбіти та довкілля.
Джерело: Engadget
