Великі дослідження не підтвердили шкідливий вплив соцмереж на підлітків

Великі дослідження не підтвердили шкідливий вплив соцмереж на підлітків

На тлі зростання закликів до жорсткіших обмежень доступу підлітків до соцмереж нові академічні дослідження ставлять під сумнів ідею, що сам факт користування соціальними платформами шкодить ментальному здоров’ю. Два незалежні дослідження, проведені в Австралії та Великій Британії, не виявили однозначного причинного зв’язку між використанням соцмереж і психологічними проблемами у підлітків.

Перше дослідження виконали науковці з University of South Australia. Воно охоплює понад 100 тисяч австралійських підлітків і базується на даних, зібраних протягом трьох років. Автори аналізували частоту користування соцмережами та її зв’язок із показниками психологічного добробуту.

Результати показали, що найкращі показники самопочуття пов’язані з помірним користуванням соцмережами. Водночас як повна відмова від соцмереж, так і надмірне використання частіше корелюють із гіршими результатами.

Дослідження також зафіксувало відмінності між хлопцями та дівчатами. Для дівчат помірне користування соцмережами ставало найбільш сприятливим із середнього підліткового віку. Для хлопців, навпаки, відсутність користування соцмережами з цього ж періоду починала асоціюватися з підвищеними ризиками, які наприкінці підліткового віку перевищували ризики від інтенсивного використання.

Науковці пояснюють це тим, що в середньому підлітковому віці онлайн-спілкування стає важливою частиною підтримки дружніх зв’язків. У таких умовах повна ізоляція від цифрових каналів може мати негативні соціальні наслідки.

Ці висновки набувають особливої актуальності на тлі дискусій про підвищення мінімального віку доступу до соцмереж, зокрема до 16 років. Дані дослідження свідчать, що універсальна заборона не враховує різницю в потребах і соціальному контексті підлітків.

Друге дослідження провели в University of Manchester. Воно охопило групу дітей віком від 11 до 14 років і аналізувало зв’язок між часом, проведеним у соцмережах і відеоіграх, та подальшими змінами ментального стану.

Автори не виявили доказів того, що частота користування соцмережами або іграми має причинний вплив на розвиток внутрішніх психологічних проблем у підлітків. У дослідженні зазначено, що такі активності самі по собі не є визначальним фактором погіршення ментального здоров’я.

Обидва дослідження сходяться на тому, що вплив соцмереж значною мірою залежить від індивідуальних обставин. Для одних підлітків онлайн-спілкування може бути джерелом підтримки та соціальної інтеграції, для інших — створювати додаткові ризики за умов надмірного використання.

Водночас автори наголошують: наявні дані не підтверджують тезу про те, що соцмережі як такі є головною причиною ментальних проблем у підлітків. Подібні висновки раніше демонстрували й інші великі дослідження, які фіксували підвищені ризики насамперед серед найактивніших користувачів.

На думку дослідників, ефективнішою альтернативою загальним заборонам може бути розвиток цифрової грамотности, використання батьківського контролю та навчання підлітків усвідомленому користуванню онлайн-сервісами. Це дає змогу враховувати як користь соціальних зв’язків, так і потенційні ризики надмірного перебування онлайн.

Дослідження також підкреслюють, що онлайн-спілкування стало структурною частиною сучасного суспільства. У цьому контексті політика щодо підлітків і соцмереж потребує гнучкіших підходів, які спираються на дані, а не на загальні уявлення про шкоду цифрового середовища.

Джерело: Social Media Today

Гнатюк Дмитро
Гнатюк Дмитро
• News Editor
Inweb
Працюю з текстами так, щоб складне ставало простим і зрозумілим. Швидко знаходжу потрібну інформацію, аналізую та перетворюю її на змістовний контент. Люблю структуру й чіткість, але залишаю місце для експериментів. Цікавлюся музикою, технологіями та культурою, шукаю способи подати їх так, щоб зачепити читача.
Більше цікавого