Як не вигоріти підприємцю: практичні поради для підтримки мотивації себе та команди — Богдан Івашина, co-founder Expert Online
Богдан Івашина — співзасновник Expert Online, компанії з 10-річною історією, що працює у сфері техніки, ґаджетів і ритейлу з десятками підрядників і точок видачі.
Ми поговорили з ним про те, як не вигоріти підприємцю: як зберігати мотивацію, відновлювати сили, делегувати, коли все тримається на тобі, і що працює в українських реаліях. Інтерв’ю буде корисним тим, хто веде власну справу, працює з командою або тільки масштабується.
Слідкуйте за трендами digital — приєднуйтеся до каналу The Inweb Media
Особистий досвід і мотивація
— Богдане, ти вже понад 10 років у бізнесі. Чи пам’ятаєш момент, коли вперше відчув емоційне вигорання від бізнесу? Що стало його причиною і допомогло втриматися?
Емоційне вигорання — це частина життя будь-якого підприємця. Я б не радив з цим боротися. Ви маєте зрозуміти, що стрес, емоційна, фізична та психологічна втома — це нормально для будь-якої людини, яка виходить із зони комфорту та намагається досягти більшого.
Навчіться слухати свій мозок та вчасно реагувати або ж побудуйте алгоритм дій, який дозволить залишатись в тонусі надовго. Бізнес — це марафон. У мене є обовʼязкові вихідні, чіткий робочий графік, спорт і здорові сімейні стосунки. Тільки так, я можу бути постійно сконцентрований та продуктивний.
Моє єдине емоційне вигорання було 24 лютого 2022 року. Я був спустошений, ніколи не забуду це відчуття. На щастя, мій партнер виявився стійкішим і ми оперативно провели нараду щодо наших магазинів та команди. Це й допомогло втриматись.
У перші 24 години повномасштабного вторгнення деякі наші магазини вже були під окупацією. Але вдалі дії, дозволили нам зберегти 50% товару у цих магазинах. Це було дуже важливо.
Ми зрозуміли, що немає часу на хаос, люди чекають від нас рішень, потрібно діяти та оперативно реагувати на загрозу. Наступні дні ми боролись за наш бізнес, роздавали людям потрібні їм девайси, підтримували ЗСУ. Чесно кажучи у перші 10 днів я навіть не думав про виживання нашого бізнесу. Я не знав, де і коли ворог зупиниться. Головне було підтримати людей.
— Що мотивувало тебе розпочати свою справу, продовжувати це впродовж перших трьох років? Чи змінилася ця мотивація зараз, коли бізнес існує понад 10 років?
Важка фізична праця. З дитинства мій суворий тато змушував допомагати йому в столярному цеху і я просто ненавидів цей момент, хоч він і був підприємцем, він щодня важко працював. Я знав, що потрібно працювати або головою, або руками.
Тому з моменту вибору свого напрямку в житті, я завжди обирав голову. Чудовим прикладом послугував також мій старший брат, який розпочав власну справу. Я не знаю чому, але завжди вірив у себе і знав, що буду підприємцем. Мабуть, мене так виховали.
Я ніколи не працював на когось окрім мого тата та якось студентського підробітку. Тому на першому курсі коледжу в 17 років, я вже возив телефони зі свого маленького міста в столицю — це були перші власні гроші. Потім мене вже було не зупинити, я дуже амбітний.
Звісно мотивація змінилась, перші три роки це були якісь матеріальні речі. Потім, закривши базові потреби, починаєш розуміти та бачити важливі речі навколо себе. У кожного вони різні, але я хочу, щоб усі, хто починають, розуміли: це нормально якщо вас мотивує авто чи крута футболка на початку. Шукайте мотивацію в тих речах, які для вас важливі. Слухайте себе.
— Ти активно підтримуєш ЗСУ та благодійні ініціативи, залучаєш до цієї підтримки всю команду з ініціативами для фонду «Таблеточки» вже не один рік. Як такі дії впливають на внутрішню стійкість і відчуття сенсу в роботі?
Це обовʼязок кожного, це наше життя. Ми розпочали підтримку БФ Таблеточки ще до війни, підтримували дитячі будинки. І я розповідаю про це, щоб більше бізнесів долучались до цього.
Відверто, це тішить власне его, адже ти насолоджуєшся емоціями від думки, що вплинув на чиєсь життя: зробив цей світ трішки кращим. Такі дії дійсно підживлюють сенс компанії, особливо для працівників. Ти не просто заробляєш гроші, ти робиш добрі справи. Це легко, це приємно, це важливо.
— Чи був у тебе момент, коли потрібно було взяти паузу, але ти не міг цього зробити, бо бізнес тримався на твоїх рішеннях? Як це повпливало на тебе, твій емоційний стан? Що ти можеш порадити тим, хто зараз переживає те ж саме?
Не було такого досвіду: з початку побудови команди, я завжди надаю свободу і відповідальність на будь-якому рівні. До того ж в мене є партнер, якщо я випадаю, він точно підстрахує. Це одна з небагатьох переваг рівного партнерства.
Я не хочу наймати виконавців і вам не рекомендую. Якщо будуєте сильну команду, яка має працювати без вас чи з вами, давайте їй більше свободи та права на помилку. Навіть найнижча ланка повинна мати можливість приймати рішення та відповідати за них.
Я обожнюю командні види спорту, і бізнес для мене — це спорт. На футбольному полі в кожного гравця є своя позиція та задачі, проте ціль у вас одна. Звісно, ви страхуєте один одного і допомагаєте, але в кожного є своя позиція і свої задачі.
Це чудовий підхід, який формує сильний фундамент. Довіряйте своїй команді, перемагайте разом і помиляйтесь разом. До речі, це найбільша помилка початкових підприємців — все тримати під своїм контролем та не давати влади нікому. Це гарно працює, але лише на початку.
Баланс і звички
— Ти керуєш бізнесом, що одночасно працює офлайн і онлайн, з великою кількістю точок, підрядників, команд. Як вдається залишатися залученим, комунікувати з усіма, але при цьому не втрачати фокуса?
Це дійсно складна задача і сьогодні я витрачаю на це 90% фокусу. Але маю кілька порад, які точно допоможуть:
- Розділіть бізнес на конкретні відділи (у нас це департаменти) та поставте зрозумілі KPI.
- Обовʼязково сформуйте перелік задач доступний в реальному часі для всіх причетних, з чітким дедлайном та виконавцем, раз на тиждень проводьте нараду.
Таким чином завжди розумієте куди рухається конкретний відділ та на якому він етапі. Адже, при менеджменті різних напрямків, головне залишатись в контексті. Це і є моя головна задача сьогодні. Тримати всі відділи в єдиному руслі та розвивати їх. Це дозволить в будь-який час відкрити задачі відділу та прослідкувати хто і що виконує чи не виконує.
— Як налаштовуєшся день, щоб не загубитися у потоці задач? Є якісь принципи чи фільтри, які допомагають уникати вигорання ще на рівні планування?
Базою тут є здоровий сон та ранкова рутина, і під нею я маю на увазі ритуали, які в кожного свої, головне, щоб вони були.
Ранок у мене має бути спокійний. Якщо ви поспіхом сонні біжите на роботу, такий і буде результат. Мене дуже заряджає холодний душ, кава на свіжому повітрі та думки в цей момент. Плани на день, мрії, прокручування якоїсь ситуації в голові та оцінка чи все правильно я зробив.
Я намагаюсь слухати себе. Це ключове. Не йдіть за шаблоном — звісно, спостерігайте за людьми, які вас мотивують, пробуйте їхні звички, але відшукайте своє.
— Що для тебе працює краще за «класичний відпочинок»? Є якісь внутрішні ритуали, захоплення, які практикуєш для відновлення — навіть коли немає часу на паузу?
Мені вдалось побудувати свою роботу з обовʼязковим відпочинком, і це найкращі ліки проти запари. Ваш мозок має відпочивати, має знати коли буде відпочинок. Тому завжди після 19 я не працюю, особливо якщо немає часу на довший відпочинок.
Я точно проведу пару годин з сімʼєю, спокійно повечеряю і, можливо, повернусь на годину-дві, для пошуку рішення. І так, це розриває шаблон про 24 на 7. Але, я повторюсь, бізнес — це марафон і дуже довгий, тому тримати себе у формі важливіше.
Коли все дуже складно і я не маю рішення — просто не приймаю його. Я можу прийти додому, включити серіал «Друзі», посміятись та лягти спати й знаю, що завтра зранку знайду потрібне рішення. Відпочинок — це найкраще, що ви можете зробити для своєї продуктивності.
Емоційна стійкість та управління командою
— Всі з чогось починали. Чи є якісь прості системи чи звички, які можна впровадити навіть у маленькому бізнесі, щоб уникати хаосу й зберігати сили?
Ні, ми починали без системи, думаю, так всі починають. А от ті в кого є система, на мою думку, — не починають. Якщо будете шукати ідеальний варіант та створювати чітку систему ви ніколи не запустите свою справу. Як новачок, може зробити ідеальну бізнес-модель без досвіду та практики?
В цьому головний скіл підприємця: йти туди, куди не знаєш, але обовʼязково вчитися, адаптуватися та робити висновки. Тому зробіть своєю звичкою — спостерігати за конкурентами, вчитись чомусь новому та робити висновки.
— Як ти навчився довіряти делегуванню? Що допомогло перейти від контролю до системи, яка може працювати без прямого втручання? І з чого краще почати делегування в малому бізнесі — щоб це справді розвантажувало, а не створювало ще більше контролю й нервів?
Я просто не хотів виконувати ту роботу, яка не приносить задоволення. Весь секрет — прагматично та просто.
Це дозволило мені дуже легко відпускати владу в конкретних напрямках та навчитись делегувати. Звісно, з часом це набуло важливішої мети, але я з вами ділюсь саме початком.
Сьогодні делегування — необхідність. Багато підприємців мають з цим проблему, чомусь всі думають, що навколо одні профани та крадії. Їм важко довірити важливі речі й вони загрузають в рутині, так і не усвідомивши, що через свій страх втрачають найважливіше — час.
Делегування в бізнесі це частина процесу. Ви зможете або виконувати операційні задачі, або розвиватись. Тому, якщо сьогодні у вас пріоритет в побудові бізнесу — займайтесь цим, але якщо ви хочете рости — давайте людям можливості діяти самостійно, контролюйте, але не заважайте.
— Чи можеш згадати період, коли не лише ти, а й команда вигоріла? Чи бувало взагалі таке і що ти робив, як лідер, у таких ситуаціях?
Цілком команда, мабуть, ні, а от деякі члени команди — так. Я гарний оратор та прочитав багато мотиваційних книг, тому завжди можу підібрати потрібні слова та нотку оптимізму.
Безумовно, це не вирішує вигорання, але це дає час для подальших кроків та можливість розібратись глибше. Адже кожний вигорає по-різному та від різного. Банальні сімейні сварки можуть знищити людину і ти, як керівник, мусиш просто чекати.
Тому прислухайтесь до людини й, за потреби, підтримайте. Головне не робіть різких рухів в цей момент та дайте відпочинок.
— Які рішення в управлінні командою чи підрядниками допомогли зберегти найбільше сил особисто тобі?
Я довіряю людям, намагаюсь взяти в команду людину, якій довіряю і можу покластись на неї. Я без проблем віддаю їй владу за конкретний процес і через певний час трекаю результат. Якщо мене задовільняє — не заважаю їй.
Для мене команда — це професійні люди, за якими не потрібно бігати й все підказувати. Саме це дозволяє мені бути продуктивним на своєму місці й мати можливість мислити стратегічно. Якщо думаєте, що людини не зловживали моєю довірою — ви помиляєтеся, але тих хто зберіг мої сили та покращив компанію було набагато більше.
— Чи можеш дати поради, як побудувати комунікацію, щоб у великій структурі (ритейл, онлайн, маркетинг, склади) люди залишалися не просто функцією, а бачили сенс у роботі?
Вся компанія має знати куди та для чого вона рухається. Ваше завдання створити атмосферу й обʼєднати людей загальним сенсом, ціллю. Щоб кожний розумів, що він частина одного організму, він важливий на тому місці де він працює.
Обов’язково має бути хоча б базова корпоративна культура. І звісно, фінансова мотивація. Ріст доходу компанії — це ріст доходу працівника. 95% заробітних плат нашої команди складаються з відсотка від прибутку. Недооцінюйте цей момент — для когось це може бути головний сенс і ви не вправі його осудити.
Шукаємо унікальний досвід та історії — поділіться з редакцією The Inweb Media
Стати колумністом— Яку пораду ти б дав собі минулому — тому Богдану, який уже має ознаки втоми й вигорання, але ще не може повноцінно відірватися від процесів, щоб усе працювало без нього?
Зупинись, запара не на роботі, запара в голові. Саме відпочинок дозволить розв’язати твої задачі. Новий день дасть нові ідеї.
— Яку фразу чи принцип ти б хотів, щоб запам’ятав кожен підприємець, який зараз балансує між вигоранням і відповідальністю?
«Сміливі завжди мають щастя»,— пам’ятайте це і не бійтесь робити крок в темряву.
І ще хотів би поділитись словами, які змінили моє світосприйняття: «У вас є точка А, там де ви зараз та точка Б, до якої ви прагнете. Так от для когось, ваша точка А, це омріяна точка Б». Подумайте про це і ваше життя більше не буде, як раніше.
