«Якщо хочеш рухатись далі — треба навчитись жити в стані турбулентності», — Вікторія Кравченко, CEO стартапу Verba

Жінки-лідери дедалі активніше займають керівні позиції, розвиваючи власні компанії та залучаючи інвестиції.

У цьому інтерв’ю Вікторія Кравченко, засновниця та CEO застосунку Verba, ділиться досвідом побудови бізнесу, розповідає про специфіку роботи на конкурентному ринку та пояснює, як впливати на його розвиток.

Слідкуйте за трендами digital — приєднуйтеся до каналу The Inweb Media

Стежити за новинами

Початок кар’єри та вибір шляху

— Що стало ключовим фактором у вашому рішенні запустити власний бізнес?

Для мене, мабуть, усе почалося з дитячого бажання — якось змінити цей світ, зробити його кращим, мати вплив на життя загалом. Не просто на життя інших людей, а саме покращити його — через створення корисних продуктів.

Мене завжди драйвила сама ідея: створити продукт, яким користуватимуться тисячі або навіть мільйони людей, який даватиме їм цінність, полегшуватиме й покращуватиме життя. І, мабуть, саме це було основною причиною, чому я взагалі задумалася над тим, щоб створити власний продукт — той, що справді допомагає, а не просто чарджить [заробляє. — прим. ред.] гроші.

— Які особисті якості найбільше допомогли у розвитку справи?

Це — наполегливість 100%, вміння не здаватися і стресостійкість. Тому що, насправді, коли ти займаєшся своєю справою, у тебе буде багато фейлів. Дуже багато моментів, коли щось не виходить, коли щось не йде за планом. Як тільки починаєш працювати, заробляти, — з’являються нові перешкоди майже щодня.

І я думаю, що без цієї наполегливості, стресостійкості та здатності просто працювати стабільно — щодня, системно — я би, на жаль, не змогла вести бізнес.

Мені загалом здається, що бізнес — це не про спринт, а про марафон. Це гра вдовгу. Треба бути готовим постійно вчитись, пробувати щось нове, покращувати навички. Стояти на місці — завжди буде недостатньо, треба рухатись далі. І, як на мене, це під силу лише тим, хто справді готовий до важкої, щоденної праці.

— Чи відчували ви якісь упередження або стереотипи щодо жінок у бізнесі, коли починали?

Коли я тільки починала, так, це справді було — на старті мого шляху чоловіки з 40-річним досвідом розповідали мені, що я нічого не досягну, бо в мене немає хоча б 10 років досвіду.

Зараз, коли я спілкуюся з інвесторами і більше взаємодію зі стартапами, я вже не відчуваю настільки прямого упередженого ставлення. Але водночас бачу, що у відсотковому співвідношенні жінок у стартап-індустрії все ще менше, ніж чоловіків.

І дуже хочеться це змінити — показувати власним прикладом, що ми теж можемо цього досягати, можемо й повинні створювати круті продукти й бізнеси.

— Чи був у вас момент сумніву, коли здавалося, що ідея може не спрацювати? Як ви з цим впоралися?

Насправді я б сказала, що це трапляється майже щодня. Тобто не зовсім щодня, але бувають дні, коли ми такі: «Вау, круто, ми злітаємо!» — а бувають дні, коли все йде не так, і здається, що нічого не вийде, що все — провал.

Будувати бізнес — це складно, але будувати стартап — значно складніше. Це, мабуть, найважча робота, бо постійно треба робити щось нове, щось оригінальне. Завжди щось терміново змінюється, щось не працює — і з цим треба вміти працювати.

Але це просто частина шляху стартапера. Треба навчитись це приймати: у будь-який момент усе може кардинально змінитися — це і є реальність стартапів. Якщо хочеш рухатись далі, створювати, будувати — треба навчитись жити в цьому стані постійної турбулентності. І не кожен цього хоче, не кожен витримає. Але для нас це вже просто частина дороги.

Лідерські принципи та стиль управління

— Які принципи ви вважаєте найважливішими в керівництві командою?

У керівництві команди, на мій погляд, найважливіше — це довіра і відповідальність. Я намагаюся бути радикально відкритою з командою: говорити і про наші провали, і про умовні досягнення. Команда завжди знає, який у нас трекшн [прогрес. — прим. ред.], які цілі, який оборот, яка виручка, що ми плануємо на тиждень, місяць чи пів року.

Я за максимальну прозорість і дуже ціную тих, хто відповідальний, кого не треба постійно підштовхувати. Саме таких людей я й шукаю в команду — тих, хто справді віддається справі, хто її любить.

Ще один важливий принцип — це радикальна відкритість і відповідальність. І, звісно, мені дуже важливо, щоб поруч були люди, для яких саморозвиток — це цінність. Бо я й сама постійно вчуся, досліджую, дивлюся щось нове, і мені хочеться бути в оточенні таких же — тих, хто росте щодня.

— Як ви мотивуєте людей працювати ефективно і водночас не вигорати?

Я все ще в пошуках ідеального сетапу. Але є речі, які для мене вже принципові. По-перше, у нас у компанії діє правило безлімітних відпусток — якщо людина відчуває, що вигоряє, вона має право взяти паузу й відпочити.

По-друге, я проти роботи на вихідних. Я всім кажу: краще йдіть відпочиньте, а не працюйте у вільний час. Я за те, щоб це були не довгі години роботи, а ефективні години. У нас немає трекерів чи контролю часу. Якщо людина деліверить [приносить. — прим. ред.] результат — цього достатньо.

І коли в тебе команда, яка щодня викладається по максимуму, то вся команда працює ефективно. Бо коли навколо тебе люди, які тебе надихають, — сам надихаєшся і хочеш ставати кращим. Тому я завжди намагаюся брати в команду саме таких — тих, хто драйвить процеси й заряджає інших.

— Чи змінювався ваш стиль управління з часом? Можливо були якісь рішення, щодо команди чи особистого бренду, масштабування, які здавалися хорошими, але потім виявилося що це не працює?

Я не можу сказати, що наш стиль управління кардинально змінювався з часом. Просто на початку ми були дуже маленькою командою і працювали за канбаном. Потім команда виросла — ми впровадили скрам. Зараз розуміємо, що ще багато чого потрібно допрацьовувати й впроваджувати.

Я також читаю, як ці процеси організовані в Netflix, Google — щоб зробити все максимально чесно, прозоро, щоб кожен у команді розумів, як усе працює, і відчував себе залученим.

Тому як стартап ми не маємо історії, де була одна система, а потім усе різко змінилось. Ми постійно додаємо нові практики, поступово вдосконалюючи не лише продукт, а й компанію в цілому.

Виклики на шляху розвитку

— Які основні труднощі вам довелося подолати при створенні бізнесу?

Виклики виникають щодня — і щоразу це щось нове. Але найскладніший, як на мене, — це пошук людей у команду.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Вікторія | Бізнес-аналітик в ІТ (@tori_kravchenko)

Чесно кажучи, знайти людину, з якою є повний метч і по софтскілам, і по хардскілам, з якою комфортно працювати, яка поділяє наші цінності — відповідальність, самонавчання, орієнтацію на результат і цінність для інших — це справді дуже складно.

— Що виявилося найнеочікуванішим викликом у ролі CEO?

Найнеочікуваніший виклик у ролі CEO — це те, що мені доводиться закривати всі можливі ролі. За той час, що я в цій ролі — вже понад рік, скоро буде два — я побувала HR, дизайнером, рекрутером, продактменеджером. На щастя, не писала код, але умовно закривала дуже багато функцій.

Я шукаю інфлюенсерів, комунікую з ними, розповідаю про стартап. Паралельно — юридичні питання, бухгалтерія, операційка. І це все постійно змінюється. Контекст у мене оновлюється щодня.

Я до цієї статті йшла кілька місяців, бо в мене настільки багато різнопланових задач, що іноді сама не розумію, що саме я роблю на постійній основі — бо цієї постійності просто немає.

— Як ви підходите до прийняття ризикованих рішень у бізнесі?

Ризиковані рішення в бізнесі ми завжди обговорюємо з кофаундерами і нашим юристом. Тут важливо розуміти, чим саме ми ризикуємо: грошима, репутацією чи чимось іншим.

Моє завдання як CEO — визначити можливі ризики й те, як вони можуть вплинути на бізнес. А далі ми вже разом із кофаундерами обговорюємо ситуацію. Якщо рішення стосується не тільки мене чи продукту, я ніколи не приймаю його одноосібно — ми завжди радимось командою.

Ми зважуємо, чи вартує ризик того, що можемо отримати в результаті — і тільки після цього приймаємо рішення разом.

Баланс між роботою та особистим життям

— Як ви організовуєте свій день, щоб поєднувати роботу і особисті справи?

По-перше, я все трекаю в Notion Calendar, тому що, якщо щось не занесено в календар — я 100% про це забуду. У мене може бути до 10 мітингів на день, і просто неможливо все тримати в голові, тому я обов’язково все планую заздалегідь.

У мене є правило: перша половина дня — для себе і для спорту. Потім — мітинги по Verba, далі — інші зустрічі. Тобто день чітко поділений на блоки, кожен із яких відповідає окремій сфері мого життя.

— Як ви знаходите баланс між роботою та особистим життям? Чи існує він взагалі у підприємців?

Я вважаю, що балансу між роботою й особистим життям взагалі немає. На події в Лондоні я слухала одного фаундера, і він прямо сказав: коли ти підприємець — балансу не буває.

Ти можеш на роботі розв’язувати особисті питання, спілкуватися з родиною, а у вихідні чи навіть у свята — все одно йти на мітинг, якщо цього вимагає бізнес. Бо коли на кону — розвиток компанії, ти обираєш бізнес, якщо справді хочеш, щоб він ріс.

Я здогадувалась, що так і буде. Це справді важко, особливо коли дуже хочеться відпочити. Але це вже частина мого життя. Коли створюєш свій продукт, це не просто робота — це частинка тебе. Я була до цього морально готова. Хоч інколи й мені хочеться паузи.

— Чи є у вас певні звички чи ритуали, які допомагають залишатися продуктивною?

Я стараюся трекати все в календарі та максимально дотримуватись здорового харчування — але чесно, зараз це не дуже виходить. У мене немає часу готувати, і я не встигаю нормально поїсти. А це справді сильно впливає на продуктивність.

— Як ви боретеся з вигоранням, особливо в умовах високого темпу розвитку стартапу?

Це складна тема. Наразі я хоча б іноді намагаюся відключатися у вихідні — хоча б у неділю. Стараюся взагалі не торкатися телефону. Поки що це не дуже вдається, бо там і особисті справи, і робочі.

Я мрію взяти хоча б тиждень відпустки — просто полежати й не торкатися телефона. Дуже сподіваюся, що скоро це вдасться.

А поки — хоча б невеликий таймофф на вихідних, і це вже важливо. Це мінімум, який дає трохи ресурсу.

Поради для майбутніх лідерів

— Що б ви порадили тим, хто хоче створити власний стартап, але вагається?

Насправді це може звучати трохи жорстко, але порада така: максимально чесно і відверто дайте собі відповідь — чи ви справді до цього готові.

Бо стартап — це не про швидкий заробіток і точно не про історії, де за одну ніч стають юнікорнами. У 99% випадків це про роки роботи на перспективу, яка не факт, що спрацює.

Ваше завдання як стартаперів — чесно оцінити, чи готові ви вкладати свій час, гроші, сили. Стартап — це насамперед ваші особисті інвестиції.

Це крутий досвід, і він точно того вартий. Але важливо ще до старту дати собі відповідь: що саме ви хочете створити й навіщо. Це варто продумати до того, як викладатися на всі 200%.

— Які навички варто розвивати майбутнім підприємцям?

Я би сказала, що головне — це постійно навчатися, бо світ змінюється зі швидкістю світла. Треба бути готовим до того, що доведеться постійно робити щось нове, вчитися, адаптуватися.

Важливо навчитися стежити за трендами, аналізувати, мислити на основі даних, бути ініціативним і брати відповідальність у свої руки. І саме це — відповідальність, орієнтація на дані, готовність до розвитку — я би назвала базою, без якої зараз складно рухатися вперед.

— Як зрозуміти, що ти готовий(а) до керівної ролі?

Насправді, я не думаю, що існує якийсь чіткий момент або критерій. Ти або відчуваєш, що можеш вести за собою команду — мотивувати, підтримувати, заряджати енергією, — або в тебе навіть немає такого бажання.

У моєму випадку це не було так, що я одного дня стала керівницею. Це сталося органічно: команда поступово зростала, і в якийсь момент я вже лідирувала її.

Тому я би сказала, що тут усе залежить не від формальних критеріїв, а від того, хто ти є і що ти сам готовий брати на себе.