Як українські бренди відображають традиції та культуру у своїх виробах — Gunia Project, Ґроно, МАЛЬВИ, ЗЕРНО, Чічка, Ґушка

Напередодні Дня Незалежності ми запитали в Gunia Project, Ґроно, МАЛЬВИ, ЗЕРНА, Чічки та Ґушки, як вони працюють із культурою та традиціями у виробах і комунікаціях. Засновники цих брендів пояснили, які саме практики використовують: ремесла, символіку, співпрацю з майстрами, освітні формати.
Для маркетологів і бізнесу цей матеріал — орієнтир, як перетворювати культурні коди на вимірювану цінність: посилювати емоційний зв’язок, підвищувати залучення й довіру, підтримувати продажі та донати.
Gunia Project
Для нас у GUNIA Project — це не просто частина роботи. Це наша місія та візія. Ми прагнемо показати, що українська культура надзвичайно багатогранна, глибока й сучасна. У кожному виробі ми інтегруємо елементи традицій, технік чи символів, переосмислюючи їх у дизайнерському форматі. Це важливо, бо ми хочемо руйнувати стереотипи й відкривати світові справжню різноманітність української спадщини. Саме на цьому тримається ДНК бренду, — відповідає Марія Гаврилюк щодо інтеграції українських традицій та культури у GUNIA.


Ґроно
Ми створюємо речі з незламним українським характером. Від самого початку, коли у перший рік повномасштабної війни ми запустили бренд з амбітною метою — щоб кожну українську ялинку прикрашала верхівка у формі Тризуба, ми знали: хочемо працювати з українською культурною спадщиною. Це наш спосіб зберігати й осучаснювати традиції, робити їх ближчими до людей сьогодні. Для нас культура не музейний експонат, а живий організм, який можна й потрібно переосмислювати.

Ми надихаємося народним мистецтвом, декоративно-ужитковими техніками, символами та орнаментами, щоб дати їм нову форму — від ялинкових куль за мотивами Примаченко та Малевича до скатертин і свічників із розписами Поліни Райко чи колекцій у колаборації з тату-художником Олександром Луцишином. В умовах війни популяризація власної культури — це частина спротиву. Це про впевненість у тому, що ми маємо чим пишатися, і що ця краса варта того, щоб передавати далі. Бути в «Ґроні» — означає бути поруч, триматися разом попри все. Це про єдність, любов до свого та віру в перемогу, — розповідають співзасновники «Ґроно» Павло Чмирук та Юліана Стрипа.

МАЛЬВИ
Культурна спадщина України — це безпосередньо те, з чим ми працюємо щодня. З позитивних тенденцій, які можна спостерігати вже сьогодні — це самоідентифікація й приналежність людей. Адже культурні надбання та шана до них впливають на нашу національну свідомість і побудову сильного, стійкого фундаменту для майбутнього України. Зокрема, український одяг дає змогу відчути, побачити, вдягнути щось рідне серцю, своє особливе. Те, чим можна пишатися й що завжди нагадуватиме про рідний край.
Для багатьох український одяг — це нитка звʼязку з домом, поколіннями, нацією та історією країни. Це те, що гуртує людей і тримає їх разом, навіть, якщо сьогодні хтось за межами дому. Не один раз нам доводилося чути, то наш одяг нагадує комусь річ, яка колись була в прабабусі. Від цього тепло на душі, що люди знаходять в одязі безцінний звʼязок для себе.

Саме тому інтеграція культурної спадщини є такою важливою, адже ніщо так не єднає, як відчуття приналежності до традицій, до спільного особливого контексту, який зрозуміємо тільки ми. Також є важливий момент, що багато з нас залишилися без будь-якого родинного спадку. Як, наприклад, у моєму випадку родичів розкуркулили й все, що мені залишилося, це декілька фотографій. За розповідями набули вони багато: і ошатних уборів, і стодолу широку, і хату обжиту. Тому ми як бренд, зокрема, намагаємося зробити так, щоб українці могли передати у спадок одяг, традиції, знання, любов до рідного. Власне, ми досі так мало знаємо про нас самих: чим жили попередні покоління, що плекали в собі та своїх родинах, які мали звичаї, одяг, побут. І зараз — найкращий момент, аби відновити цю памʼять, закарбувати її та передати далі. Аби теперішні та майбутні покоління любили, пишалися та завжди обстоювали своє в країні зі світлим майбутнім, — поділилася Олександра Нетреба, засновниця бренду «МАЛЬВИ».

ЗЕРНО
Бренд «ЗЕРНО» з першого дня свого існування був набагато об’ємнішим проєктом, ніж просто бренд одягу. Так, ми інтерпретуємо український автентичний стрій, переосмислюючи одяг української міської інтелігенції кінця XIX — початку XX століть, сповідуємо принцип свідомого споживання, етичності та екологічності моди. Але наша головна зброя — культурна дипломатія. Ми створюємо мультимедійні проєкти на перетині музики, образотворчого мистецтва та моди, показуючи світу красу України, глибину її культури та реалії сьогодення.

Просто зараз ми з командою повертаємося з міжнародного фестивалю в Австрії, де презентували фільм у супроводі живого виконання творів українських композиторів у суперсучасній електронній обробці. До проєкту долучилася команда американських музикантів, що розширює можливості промоції України у світі. Наша мета — доносити до світу правдиву інформацію про війну в Україні та про нашу силу й здатність творити, будувати навіть у такі надскладні часи. Мова й одяг — два основні чинники, що визначають націю. І зараз наше головне завдання — зберегти та модернізувати традиції для продовження їхнього життя в сучасному середовищі, — поділилася Христя Патик, засновниця бренду «ЗЕРНО».

Чічка
Наш бренд напряму повʼязаний із культурою та традицією. Ще на початку створення, п’ять років тому, ми вирішили, що будемо йти саме до першоджерела — традиційної культури у її самобутньому вигляді, уникаючи осучаснення й переосмислення. Ми зрозуміли, що найкраще осучаснення — це користуватися виробами традиційної культури в сучасному житті, зробити їх частиною нашої повсякденності.
Ми поставили собі за мету, щоб про традиційну культуру дізналися маси, щоб замість посуду та декору із Zara home, українці обирали косівську кераміку, різьблені вироби, малярство на склі. Для цього почали більше розповідати про все, що повʼязано з історією ремесел, із майстрами, що створюють ці вироби, а також — із тим, як вони пасують сучасному дому, додають затишку та теплоти. А ще — показувати переваги у якості та довговічності.

Раніше наші предки робили все із натуральних матеріалів та з високими вимогами до якості. Тому багато виробів дожили до нашого часу і передалися у спадок. Так само наші вироби можуть передаватися в спадок і продовжувати тяглість поколінь, яка в багатьох втратилася. На жаль, багато ремесел чи технік були втрачені, багато явищ не досліджено. Як, до прикладу, традиція мальованих рамочок. Ми досліджуємо цю історію й відтворюємо те, що можна відтворити, створюємо нове на основі цього. Також створюємо українські хустини на основі косівського розпису, що вже став відомим по світу.
Хочемо, щоб люди по знайомих орнаментах одразу відчували, що це українське, їхнє!До більшості категорій наших виробів ми додаємо памʼятку виробу, де розповідаємо про ремесло та майстра, який створив виріб. Це дуже відгукується нашим покупцям і дає змогу більше дізнатися про виріб, більше любити й цінувати. І хотіли мати ще більше виробів з історією та душею у себе вдома, — поділилася Роксолана Кирилова, співзасновниця бренду «Чічка».

Ґушка
У своїх продуктах ми прагнемо інтегрувати українські традиції та культуру не як декоративний елемент, а як основу, що формує саму суть бренду. Для нас важливо звертатися до знань і практик, які зберігали наші прадіди: від уміння працювати з травами та землею до способів святкувати, дбати про тіло й душу, створювати гармонію з природою.

Ми віримо, що українська культурна спадщина — це потужне джерело сили й натхнення, яке не варто залишати лише в музеях чи книжках. Повертаючи ці сенси в сучасність, ми не просто відтворюємо давні знання, а робимо їх актуальними та доступними сьогодні. Це шлях до самоусвідомлення, до відчуття власного коріння і глибшого зв’язку з землею, на якій ми живемо. Адже культура — це те, що формує нашу ідентичність. І працюючи з українською спадщиною, ми вибудовуємо не лише бренд, а й місток між минулим, теперішнім і майбутнім, — поділилася Дарина Луканюк, співзасновниця бренду «Ґушка».

Ключові висновки
- Українська культура для брендів — не декор, а ДНК і місія.
- Бренди поєднують два підходи: дбайливе відтворення автентики та сучасне переосмислення форм.
- Освітній компонент — пояснення походження мотивів, історій і технологій — підвищує обізнаність і довіру до бренду.
- Культурна дипломатія: колаборації з художниками й музикантами, фільми, виставки та міжнародні проєкти виводять українські сенси за кордон.
- Емоційний ефект базується на відчутті належності, пам’яті роду та «речах зі спадком», які можна передати далі.
- Ком’юніті-ефект: бренди консолідують людей довкола спільних цінностей, посилюючи єдність і підтримку у воєнний час.
- Патріотичний контекст працює як ціннісна рамка: посилює залучення, підтримує брендове «навіщо» й підвищує готовність купувати.