Тренди, які змінять ринок праці до 2030 року — дослідження Всесвітнього економічного форуму
Технологічні зміни, геоекономічна фрагментація, економічна невизначеність, демографічні зсуви та «зелений» перехід формуватимуть ринок праці до 2030 року. Це вплине на структуру зайнятості, перелік затребуваних професій і навичок, а також на практики найму, навчання й оплати праці.
Експерти Всесвітнього економічного форуму опитали понад 1 000 компаній у 55 країнах (разом — понад 14 млн працівників), щоб оцінити, як ці тренди змінюватимуть попит на професії й навички до 2030 року. Для читачів Медіа Inweb ми підготували стислий огляд дослідження.
Розширення цифрового доступу стане найтрансформативнішим трендом як серед технологічних трендів, так і загалом: 60% роботодавців вважає, що до 2030 року це змінить їхній бізнес.
Також трансформативними називають прогрес технологій, зокрема ШІ та обробку інформації (86%), робототехніку й автоматизацію (58%), а також виробництво, зберігання та розподіл енергії (41%).
Ці тренди впливатимуть на роботу по-різному: прискорюватимуть зростання попиту на окремі професії й водночас спад на інші, а також підсилюватимуть попит на технологічні навички. Зокрема, роботу з ШІ та великими обсягами даних, мережевими технологіями й кібербезпекою, технологічну грамотність.
Зростання вартості життя — другий за значущістю тренд загалом і перший серед трендів економічних умов: половина роботодавців очікує, що до 2030 року він трансформує їхній бізнес, попри прогнозоване зниження глобальної інфляції.
Загальне уповільнення економіки також лишається у фокусі й змінить 42% бізнесів. Інфляція матиме змішаний вплив на створення робочих місць до 2030 року, тоді як повільніше зростання призведе до витіснення 1,6 млн робочих місць у світі. Обидва чинники підсилюють попит на творчість і на навички стійкості, гнучкості та спритності.
Пом’якшення зміни клімату — третій за трансформативністю тренд загалом і головний у «зеленому» переході. Адаптація до зміни клімату — шостий тренд. 47% і 41% роботодавців відповідно очікують, що ці тренди змінять їхній бізнес у найближчі п’ять років. Це формує попит на професії на кшталт інженерів відновлюваної енергетики, інженерів-екологів, фахівців з електричного та автономного транспорту — усі вони входять до топ-15 професій, попит на які зростатиме найшвидше.
Кліматичні тренди також підсилюють фокус на екологічному управлінні, яке вперше увійшло до топ-10 навичок, попит на які зростає найшвидше.
Два демографічні зрушення, що дедалі сильніше впливають на економіку й ринки праці: старіння та скорочення працездатного населення — переважно у країнах із вищими доходами, а його зростання — переважно в країнах із нижчими доходами. Це підвищує попит на навички залучення, розвитку й утримання працівників, навчання й менторства, мотивації та самосвідомості.
Старіння населення збільшує попит на робочі місця у сфері охорони здоров’я, наприклад, медсестер, а зростання частки працездатних — на професії в освіті, зокрема викладачів ВНЗ.
Геоекономічна фрагментація та геополітична напруга, за прогнозом, спричинять трансформацію бізнес-моделей у третині (34%) компаній протягом наступних п’яти років. Понад п’ята частина (23%) роботодавців відзначають посилення обмежень на торгівлю та інвестиції, ще 21% — вплив субсидій та індустріальної політики. Майже всі економіки, де ці тренди вважають найтрансформативнішими, мають значні торговельні зв’язки зі США й Китаєм. Компанії, які очікують на вплив цих трендів, частіше планують офшоринг і ще частіше — решоринг операцій. Зростає попит на безпекові професії та навички роботи з мережевими технологіями й кібербезпека, а також на людиноцентричні навички: стійкість, гнучкість, спритність, лідерство та соціальний вплив.
Решоринг операцій — повернення процесів, які раніше «винесли» за кордон, у країну походження компанії, інколи — у той самий регіон. Мотиви: зменшити ризики ланцюгів постачання, уникнути геополітичних обмежень чи тарифів, посилити контроль якості та безпеки.
На основі відповідей учасників опитування у 2025–2030 роках створення й зникнення робочих місць унаслідок структурної трансформації ринку праці дорівнюватиме 22% нинішньої зайнятості. Очікується створення нових робочих місць в обсязі 14% (170 млн), однак це частково нівелюється витісненням 8% (92 млн) чинних місць. Чистий приріст — 7% (78 млн робочих місць).
Найбільше зростатиме кількість операційних професій: сільськогосподарські працівники, кур’єри, будівельники, продавці, працівники харчової промисловості. Також зросте попит на професії у сфері догляду й соціальних послуг: медсестри й медбрати, фахівці соціальної роботи й консультування, помічники з догляду, а також на освітні професії — викладачі ВНЗ і загальноосвітніх закладів.
Технологічні професії зростатимуть найшвидше: спеціалісти з даних, інженери з фінансових технологій (FinTech), фахівці з ШІ та машинного навчання, розробники програмного забезпечення, мобільних і вебзастосунків. Серед «зелених» професій у топі: інженери з електротранспорту та автономних систем, інженери-екологи, інженери з відновлюваних джерел енергії.
Офісно-адміністративні та секретарські професії матимуть найбільше скорочення: касири, контролери, адміністративні асистенти та секретарі. Найшвидше зникатимуть також професії працівників поштових відділень, касирів банків, операторів введення даних.
У середньому працівники можуть очікувати, що за 2025–2030 роки 39% їхнього поточного набору навичок трансформується або застаріє. Водночас нестабільність навичок знижується порівняно з попередніми виданнями дослідження: 44% у 2023-му та максимум 57% у 2020-му — після пандемії. Можлива причина — зростання частки працівників, які вже пройшли рескілінг чи апскілінг: 50% проти 41% у 2023 році.
Апскілінг — підвищення кваліфікації в межах поточної посади, щоб виконувати роботу ефективніше або брати складніші завдання. Наприклад, SMM-спеціаліст вивчає аналітику та інструменти ШІ.
Аналітичне мислення лишається найзатребуванішою базовою навичкою: 7 із 10 компаній вважають її ключовою у 2025 році. За нею — стійкість, гнучкість і спритність, а також лідерство та соціальний вплив.
Робота з ШІ та великими обсягами даних очолюють список навичок, на які попит зростає найшвидше. Одразу за ними — комп’ютерні мережі, кібербезпека та технологічна грамотність. Доповнюють технологічні навички творчість, стійкість, гнучкість, спритність, а також цікавість і безперервне навчання — їхня важливість і надалі зростатиме у 2025–2030 роках. Натомість мануальна спритність, витривалість і точність мають помітне чисте падіння попиту: 24% респондентів очікують зниження їхньої важливості.
На інфографіці нижче показано частку роботодавців, які вважають навичку базовою у 2025-му, та частку тих, хто очікує на зростання її важливості до 2030-го.
Попри прогнозоване зростання загальної зайнятості до 2030 року, наявні та нові відмінності в навичках між професіями, попит на які зростає і зменшується, можуть поглибити розриви. Найвиразніші відмінності — стійкість, гнучкість, спритність, керування ресурсами й операціями, контроль якості, програмування та технологічна грамотність.
Масштаб необхідного апскілінгу й рескілінгу лишається значним: якби у світовій робочій силі було 100 людей, 59 потребували б навчання до 2030 року. З них 29 можна підвищити кваліфікацію в поточних ролях, 19 — підвищити та перевести на інші позиції в межах компанії. Однак 11, імовірно, не отримають потрібного навчання — їхні перспективи зайнятості погіршаться.
Дефіцит навичок — найбільший бар’єр трансформації бізнесу: 63% роботодавців вважають його ключовою перешкодою у 2025–2030 роках. Відповідно 85% планують пріоритезувати апскілінг персоналу, 70% — наймати людей із новими навичками, 40% — скорочувати штат у міру втрати релевантності навичок, 50% — переводити працівників із «спадних» ролей у «зростаючі».
Підтримка здоров’я та добробуту працівників стане головним фокусом у залученні талановитих кандидатів: 64% роботодавців називають це ключовою стратегією. Великий потенціал мають також ефективні програми рескілінгу й апскілінгу, а також покращення кар’єрного зростання й просування. Найбільш бажаними державними політиками для посилення доступності талантів називають фінансування та забезпечення можливостей рескілінгу й апскілінгу.
DEI-ініціативи впроваджують дедалі частіше. Частка роботодавців, які бачать у них потенціал для підсилення кадрового резерву через залучення різноманітних груп, зросла вчетверо: 47% проти 10% два роки тому.
Про наявність DEI-ініціатив повідомляють 83% компаній (67% у 2023-му). Найбільше — у Північній Америці (96%) і серед роботодавців із понад 50 000 співробітників (95%).
До 2030 року 52% роботодавців планує спрямовувати більшу частку доходів на оплату праці. Лише 7% очікують зниження цієї частки. Стратегії оплати рухаються передусім прагненням узгодити її з продуктивністю та результатами працівників і конкурувати за талановитих кандидатів і кандидатів із потрібними навичками.
Водночас половина роботодавців планує змінити стратегію бізнесу через упровадження ШІ: перебудувати процеси, продукти та інвестиції в дані. Дві третини найматимуть фахівців зі специфічними ШІ-навичками, а 40% скорочуватимуть посади, де завдання можна автоматизувати.
Резюмуємо
- ШІ та розширення цифрового доступу стають головними драйверами трансформації бізнесу й ринку праці.
- Структура зайнятості зміщується від офісно-адміністративних функцій до операційних, доглядових, освітніх, технічних і «зелених» професій.
- Аналітичне мислення, робота з великими обсягами даних і ШІ, кібербезпека і технологічна грамотність формують ядро затребуваних компетенцій.
- Безперервне навчання перетворюється на базову умову конкурентоспроможності працівників і компаній.
- Упровадження ШІ змінює бізнес-моделі, процеси та структуру команд, поєднуючи автоматизацію з новими спеціалізаціями.
- Добробут працівників, прозорі кар’єрні траєкторії та інклюзивні практики підсилюють кадровий резерв.
- Кліматичні політики та геоекономічна фрагментація підвищують попит на «зелені» й безпекові компетенції та впливають на розміщення операцій і ланцюги постачання.
