Що українському бізнесу варто перейняти у Shopify, Apple, Amazon, Netflix та IKEA

Що українському бізнесу варто перейняти у Shopify, Apple, Amazon, Netflix та IKEA

Українцям є чим пишатися — у нас є Rozetka, monobank, MacPaw, Нова Пошта та інші лідери, які задають тренди у своїх сферах. Так само і на світовому ринку є Amazon, Shopify, Apple, Netflix та IKEA, які створюють підходи, що масштабують світовий ринок. Їх досвід демонструє, що завжди є куди рухатись й розвиватися.

Іноді досить просто глянути, як це роблять інші, щоб побачити нову можливість — тому ми зібрали кілька підходів від лідерів світового ринку, якими може надихнутися бізнес.

Telegram Inweb Superpowers
Отримуйте новини про ШІ, бізнес та маркетинг швидше, читаючи наш Telegram
Хочу бути в темі

Зростати разом з клієнтами як Shopify

Shopify — один із прикладів того, як бізнес може зосередитися на побудові середовища для зростання своїх клієнтів. Це конструктор, що дає змогу кожному підприємцю створити власну вітрину, бренд і поширювати користувацький досвід.

У фокусі платформи — підтримка малого й середнього бізнесу через відкриту екосистему, гнучкі технічні рішення та поради. Продавці не змушені працювати за шаблоном, вони можуть будувати свої бізнес-процеси так, як вважають за потрібне, або користуватися порадами від платформи. Цей підхід відрізняється від моделі класичних маркетплейсів, де контроль за клієнтським досвідом — у руках платформи.

У Shopify варто перейняти не технологію і UX, а принцип: платформа не повинна затьмарювати тих, хто на ній працює. Вона має бути гнучкою, відкрити можливості для кастомізації, аналітики, побудови лояльності. Інакше бізнес клієнтів ростиме лише у межах самої платформи.

Окрім того, Shopify системно інвестує в контент і навчання. Курси, блоги, інтерв’ю з підприємцями — це частина стратегії залучення та підтримки продавців. Компанія не просто продає рішення — вона формує середовище зростання.

У довгостроковій перспективі виграють ті компанії, які не тільки обслуговують клієнта, а й підсилюють його.

Довіряти команді як Netflix

Netflix будує культуру довіри у компанії, що описано в книзі Ріда Гастінгса, засновника Netflix — No Rules Rules.

У них немає формальної політики щодо відпусток або витрат — кожен співробітник сам вирішує, коли брати відпочинок або як використовувати бюджети компанії. Проте разом зі свободою йде й відповідальність: кожен у команді має діяти в інтересах компанії та показувати результат, залежно від витрачених ресурсів.

Ще один цікавий принцип — keeper test. Менеджер чи керівник команди регулярно запитує себе: чи хотів би він, щоб людина з його команди залишилась, якби вона захотіла піти? Якщо відповідь — ні, співробітнику пропонують гідну компенсацію й прощаються. Це допомагає утримувати найкращих і відпускати тих, чиї цінності не метчаться.

Підхід Netfix — про довіру спеціалістам, прозорість, взаємоповагу і формування відповідальності без необхідності створення рамок.

Звичайно, це не означає скасувати всі правила чи звільнити усіх, хто не дотягує до цінностей компанії. Проте компанії можуть розглянути можливість надати працівникам більше автономії: у рішеннях, у проєктах, у розподілі часу — принаймні у певний тестовий період, щоб перевірити чи мотивує це людину працювати на цілі бренду.

В контент-команді Inweb цей підхід працює і допомагає не лише розвиватися компанії, а й зростати нашим співробітникам. Як приклад — Валерія Трофімчук з агенції digital-маркетингу Inweb, яка за рік виросла з Junior SMM Specialist до Middle та зайняла менеджерську посаду — Deputy Head of Content.

Думати про екосистему та досвід користування як IKEA

IKEA стали відомими завдяки концепції flat-pack: меблі в коробці, які клієнт складає сам — щоб знизити витрати, спростити логістику та залучити до процесу користувача. Тобто компанія винайшла спосіб зробити дизайн доступним і зрозумілим кожному.

У кожному продукті враховано, як його будуть переносити, збирати, розташовувати в інтерʼєрі, зберігати або повторно використовувати. Це підхід, у якому важлива не лише функція окремої речі, а весь ланцюжок взаємодії з клієнтом — від упаковки до довгострокового користування.

IKEA одними з перших почали продавати естетику, а не сам товар, демонструючи готові інтерʼєри у каталогах і пропонуючи придбати відразу кілька речей. На своєму сайті вони пропонують не товари, а рішення — як заощадити воду, зменшити кількість відходів тощо.

Компанія впроваджує моделі повторного використання: програми викупу вживаних меблів, сервіси ремонту, використання перероблених матеріалів. І ці рішення подаються не як додаткова опція, а як частина простого повсякденного досвіду — зручного, економного і зрозумілого.

У підході IKEA варто перейняти принцип: товар — це не окрема одиниця, а частина екосистеми життя клієнта. Тому досвід користування має бути практичним, адаптивним до реального життя і не вимагати зайвих зусиль від клієнта.

Для українських компаній це може стати приводом переглянути не сам продукт, а все, що навколо нього — логістику, інструкцію, упаковку, формати підтримки. Саме такі деталі формують відчуття продуманого сервісу, до якого хочеться повертатися.

Думати за та про клієнта як Amazon

Amazon будує продукти, виходячи не з того, що вміє робити команда, а з того, чого реально потребує користувач, у компанії називають це customer obsession — одержимістю потребами клієнта.

Відповідно до підходу сформувалася практика working backwards — вона починається з формулювання клієнтської цінності, яку має дати продукт, і тільки потім переходить до реалізації.

Замість того щоб розробляти продукт і шукати для нього ринок, команди спочатку пишуть пресреліз для майбутнього клієнта. У ньому описано, що змінює нове рішення, чому воно важливе, яку потребу закриває. І лише якщо кінцевий продукт закриває реальні потреби — починається розробка.

Завдяки цьому підходу Amazon запустили продукти, які спрощують життя їх покупців: Prime зі швидкою доставкою, голосові сервіси Alexa, доставка дронами, оптимізація складів тощо.

В Amazon можна надихнутися тим, що насправді важливо не що ви продаєте, а яку частину досвіду клієнта покращуєте. Це стосується і малого бізнесу — сервісу після продажу, швидкості реакції, зручності навігації чи логістики.

З чого можна почати:

  • Уточнювати цінність ще до запуску продукту чи функції. Наприклад, сформулювати одне речення: чим це покращить життя клієнта прямо зараз.
  • Скорочувати шлях клієнта. Замість чотирьох кроків до покупки — два. Замість замовчування ціни — чіткість у ціноутворенні, простота у комунікації.
  • Оптимізувати те, що вже працює. Amazon не перезапускає все з нуля — він постійно покращує дрібниці: швидкість завантаження, точність персоналізації, логіку пошуку.

Доносити цінності як Apple

Apple — одна з небагатьох технологічних компаній, яка послідовно працює з темами екології, інклюзії та доступності, виводячи їх на рівень стратегії бренду. Ідеться не про одноразові кампанії, а про вбудовану в продукт і комунікацію позицію: що цінуємо кожного нашого користувача і показуємо це у кожному дотику до бренду.

Apple першою серед великих компаній оголосила стратегію Carbon Neutral by 2030 — екологічний курс, що охоплює весь ланцюг постачання і продукцію. Уже зараз Apple випускає carbon‑neutral моделі Apple Watch, виготовлені з переробленого алюмінію, з покращеними процесами виробництва й логістики, які зберігають природу.

Паралельно Apple робить інклюзивність стандартом. Нові функції iOS, macOS, AirPods, Apple Watch — типу VoiceOver, Live Captions, Eye Tracking, Braille Access і Live Recognition — розраховані на широку аудиторію, включені у продукти за замовчуванням і допомагають мільйонам користувачів.

Apple також відкрито підтримує теми ментального здоров’я, приватності, рівності. Їх комунікація — не просто говорити правильні речі, а про послідовно впроваджувати їх у продукт, сервіс, дизайн і поведінку компанії. Як приклад — Pride та (PRODUCT)RED колекції.

Компанія доводить, що цінності — це продовження бренду через реальний досвід. Це формує довіру, породжує лояльність і створює принципово свідомого користувача. Українському бізнесу це відкриває шлях до побудови сильного бренду, що сприймається з повагою.

Створювати продукт разом з покупцем як LEGO

LEGO вибудувала спільноту, яка може брати участь у створенні нових продуктів. Для цього компанія створила майданчик LEGO Ideas, де кожен може розробити власну ідею для набору.

Якщо проєкт набирає 10 000 голосів підтримки, він потрапляє на офіційний розгляд команди LEGO. У разі схвалення — набір випускається під брендом LEGO з іменем автора, який також отримує частину прибутку.

Ще одна сильна сторона LEGO — робота з колабораціями. У співпраці з NASA, Star Wars, F1, Disney компанія розробляє набори, які стають частиною спільноти. Це дозволяє LEGO розширювати аудиторію і залучати не лише дітей, а й дизайнерів, колекціонерів, фанатів різних фандомів.

У підході LEGO варто перейняти принцип: продукт — це можливість для взаємодії з аудиторією. Мова не про опитування та збір фідбеку для галочки, і навіть не про створення колекцій з відомими інфлюенсерами, а про доступ звичайних покупців до процесу, оцінки ідей чи їх пропозицій.


Підходи Shopify, Apple, Amazon, Netflix, IKEA та LEGO показують, як бізнес може масштабуватися через довіру, системну роботу з досвідом, підтримку спільнот, чіткі цінності.

Українським компаніям не обовʼязково переймати й копіювати кожен з них, адже у нас зовсім інші реалії, бюджети та можливості. Проте деякі з принципів можна адаптувати — поступово, крок за кроком, через зміни: у сервісі, структурі команд, комунікації, зворотному зв’язку чи підході до розробки.

Софія Старк
Софія Старк
• Media Editor
Агенція digital-маркетингу Inweb
Media Editor, дипломована журналістка із пристрастю до Digital та технологій. Маю стаж графічного дизайну розрізом у 5 років, вивчала основи SEO, email-маркетингу та була Head of SMM. Ваша персональна Сірі у світі digital, штучного інтелекту тощо. Педантична перфекціоністка із неймовірною допитливістю, тому збираю найцікавіше, щоб ви могли прочитати це в медіа. Обожнюю геймінг та практикую мобільну фотографію.
Більше цікавого