Що робить контент вірусним: головні ознаки, приклади та ризики для брендів

Що робить контент вірусним: головні ознаки, приклади та ризики для брендів

Вірусний контент може різко підняти впізнаваність бренду, дати хвилю органічного зростання й навіть вплинути на продажі. Але створити такий допис чи відео — не питання випадку, а результат уважної роботи з емоціями, форматом і контекстом.

Я — Ольга Полюхович, SMM Specialist у Inweb. У цій статті розповіла, що таке вірусний контент, які його основні риси, чому він стає популярним і як брендам використовувати віральність усвідомлено — без втрати репутації.

Допомагаємо бізнесу зростати завдяки просуванню в інтернеті — Inweb

Залишити контакт

Що таке вірусний контент і чому він важливий для брендів

Вірусний або віральний контент — це публікації, які користувачі активно поширюють без додаткового просування. Такий контент швидко набирає охоплення завдяки емоційній реакції аудиторії: перегляди, репости, коментарі й переходи в профіль зростають у перші ж години.

Для брендів вірусний контент є можливістю підвищити впізнаваність, залучити нових підписників і зміцнити зв’язок з аудиторією.

Що змушує людей ділитися контентом

Контент стає вірусним, коли викликає сильні емоції: сміх, подив, захоплення або бажання поділитися корисною інформацією. Якщо аудиторія бачить у контенті себе або свої проблеми, то з’являється бажання переслати його далі.

Дослідження показують, що головними чинниками вірусності є емоційний резонанс, своєчасність публікації та здатність розповідати історії, які відгукуються аудиторії.

За даними дослідження Fractl 2024, віральність — це не випадковість, а результат трьох головних чинників: емоцій, часу публікації та теми історії.

Емоційна сила — 40% впливу

Найбільше людей змушують ділитися контентом ті емоції, які мають високий рівень збудження: подив, цікавість, захоплення, радість, гнів або сміх. Це ті почуття, які викликають реакцію просто зараз: «Ого!», «Це треба показати другу», «Я також це пережила!».

У дослідженні Fractl респонденти класифікували контент за колом емоцій, що допомогло визначити, які саме реакції найчастіше виникають під час перегляду вірусного контенту. Найпоширенішими виявилися curiosity (цікавість), amazement (захоплення), admiration (захоплення / повага), surprise (подив), joy (радість).

Фото: Що робить контент вірусним: головні ознаки, приклади та ризики для брендів
За даними Fractl, високоемоційний контент підвищує залучення до 24%. Сильніше емоційне забарвлення — більше взаємодій.

Час публікації — 35% впливу

Успіх вірусного контенту залежить не лише від того, що ми говоримо, а й коли. Найкращі результати — увечері та вночі, коли люди мають більше вільного часу й схильні довше довше гортати стрічку.

Найвищі показники залучення — з 20:00 до 04:00, а також у вихідні дні. У цей період користувачі частіше коментують, діляться й переходять у профілі.

Фото: Що робить контент вірусним: головні ознаки, приклади та ризики для брендів
Графік Time of Day — видно пік з 00:00–04:00 і 20:00–00:00
Фото: Що робить контент вірусним: головні ознаки, приклади та ризики для брендів
Графік Average Comments by Day of Week — підтвердження тези про вихідні

Тема історії — 25% впливу

Люди більше реагують, коли в контенті є історія з конфліктом, розвитком і трансформацією. Це може бути:

  • тріумф після труднощів;
  • боротьба добра й зла;
  • шлях героя з перешкодами;
  • емоційне переродження або спокута.

Такі стани викликають емпатію, бажання підтримати, обговорити або поділитися. Особливо емоційно залучають історії з темою трагедії або переосмислення втрат, а також сюжетні гойдалки — з падінням і підйомом.

За даними Fractl, сюжети з чіткою драматургією збільшують кількість коментарів на 20–23%. А архетипи «трагедія», «тріумф» та «спокута» мають найбільший середній обсяг обговорень.

Фото: Що робить контент вірусним: головні ознаки, приклади та ризики для брендів
Графік зліва — про популярність архетипів, справа — про кількість коментарів
У цьому контексті йдеться не про архетипи бренду на кшталт Мудреця чи Героя, а про типові сюжетні моделі. Наприклад, тріумф після труднощів або шлях героя. Це драматичні структури, які підсилюють залучення, а не позиціювання бренду. Детальніше про архетипи як інструмент бренд-комунікації — в окремій статті.

Емоції, момент і форма подачі працюють разом, коли контент справді чіпляє. Не завжди можна передбачити, що саме стане вірусним. Але якщо публікація викликає сильну реакцію, зʼявляється в стрічці тоді, коли люди готові дивитися й ділитися, і до того ж розповідає історію, що відгукується — шанси злетіти зростають у рази. Саме це дослідження Fractl й показує: віральність — не магія, а закономірність, яку можна відчути, спираючись на емпатію, аналіз і влучний момент.

Які основні ознаки вірусного контенту

Для того щоб контент мав шанс стати вірусним, він повинен не просто «бути в темі», а швидко зачепити увагу й викликати емоцію. Поговорімо детальніше про ознаки, які цьому сприяють.

Чіткість і зрозумілість

Контент має бути простим для сприйняття: з першого погляду має бути зрозуміло, про що він і що з ним робити.

Приклад

Карусель «П’ять помилок, яких я припустилася, запускаючи першу рекламу». Кожний слайд має просту фразу й короткий коментар. Читач одразу розуміє тему, бачить структуру і гортає до кінця або зберігає.

Чітке повідомлення допомагає активувати інтерес, один із найчастіших емоційних тригерів у віральному контенті. Якщо глядач не витрачає зусиль на розшифрування повідомлення, залишається більше енергії на емоцію — і збільшується шанс, що допис збережуть або пересилатимуть.

Візуальна привабливість

Люди миттєво сканують стрічку. Якщо перше враження слабке — увагу втрачено. Якісна картинка, живі кольори, чітке світло або нестандартний ракурс привертають увагу ще до того, як глядач зрозуміє суть.

Приклад

Кадр, де тістечко розламують пальцями. Видно структуру всередині, розтоплений шоколад, фактура тіста. Рух і крупний план спрацьовують краще, ніж підпис.

Зображення, що викликають захоплення, подив або легке збентеження, спрацьовують краще. У найуспішніших візуальних кейсах контент візуально створював ефект «стоп-кадру»: глядач не одразу розуміє, що бачить, і затримується, щоб розібратися. Такий ефект — ще один вид емоційного гачка, але вже не через текст, а через саму картинку.

Актуальність

Контент «на часі» має більше шансів на віральність. Це може бути реакція на популярний тренд, свято, мем або подію.

Приклади

1. У день, коли скасували концерт відомого рок-гурту, місцева піцерія публікує сториз: «Скасували концерт? Не біда — у нас також гаряче», — і показує піцу, яку щойно вийняли з печі. Жарт швидко розлітається: люди репостять, тегають друзів і додають свої реакції.

2. У день снігопаду кавʼярня публікує допис «Сніг скасовує зустрічі, але не капучино» й показує затишний кадр із вікном і чашкою. Люди репостять допис, бо впізнають себе й ситуацію.

Успішні кейси часто поєднують тему, що вже в публічному полі (популярне питання, соціальний тренд, подія), з несподіваною або емоційною подачею. Віральність зростає, коли контент торкається чогось знайомого, але подається по-новому.

Емоційний гачок у перші секунди

Перші три секунди вирішують усе. Це може бути запитання, інтрига, неочікуване зображення або текст, який викликає емоцію: сміх, здивування, захоплення чи впізнавання.

Приклад

Ролик у TikTok починається з фрази «Я не знала, що мій хлопець зробить це на побаченні…», далі — розгортання сюжету. Глядач хоче дізнатися, що саме сталося, і не перемикається.

Дослідження Fractl показало, що саме емоції здивування, інтересу та цікавості найчастіше спонукають глядача залишитися. Візуальні або сюжетні гачки активують ці емоції вже з першого кадру — і це важливий чинник не лише віральності, а й утримання уваги.

Ознаки, які я перелічила, найкраще працюють у поєднанні. Один лише красивий візуал не забезпечить вірусності без емоції чи контексту. Так само, як інформативний допис без візуального гачка можуть не помітити. Якщо у вас є сумніви, чи працює контент, то запитайте себе: чи хочеться цим поділитися й чи буде контент зрозумілим людині, яка бачить його вперше.

Як брендам створювати вірусний контент у соцмережах

Вірусність не зʼявляється випадково. За нею стоїть продумана структура, розуміння аудиторії й постійне тестування. Для того щоб збільшити шанси на органічне поширення, брендам варто зробити певні кроки.

Дослідити аудиторію

Перш ніж знімати або писати контент для соцмереж, важливо зрозуміти, для кого саме він: 

  • які теми зачіпають аудиторію;
  • що її турбує, надихає, смішить;
  • які формати вона звикла споживати — короткі відео, текстові мікроісторії, сториз із інтерактивом.
Приклад

Бренд догляду за шкірою аналізує коментарі під відео конкурентів і бачить, що підписники постійно скаржаться на жирний блиск після використання сироваток. Наступне відео — з реальним тестом «до / після», підпис: «Твоя шкіра, але без жирного фільтра». Аудиторія впізнає себе — і відео репостять чи зберігають.

Вибрати відповідний формат

Не кожна ідея працює в будь-якому форматі. Варто адаптувати повідомлення під звичний спосіб сприйняття контенту на конкретній платформі.

Приклад

Короткий сюжет із динамічним монтажем і субтитрами — для TikTok. Тема з глибшим поясненням або особистою історією — для каруселі в Instagram. Інфографіка з цифрами — для LinkedIn.

Створити сильний початок

Для того щоб глядач не прогорнув допис чи відео, важливо одразу задати динаміку. Початок має викликати інтригу або емоційну реакцію — це може бути неочікувана ситуація, влучна фраза чи запитання.

Приклад

«Ніколи не думала, що магазин поверне мені гроші ось так…» — така подача одразу формує сюжетне очікування: що сталося, чому це дивно, як завершилося.

Розповісти історію

Навіть у відео на 15 секунд важливо мати мінімальну структуру. Людина хоче бачити логіку: є проблема → є розвиток → є реакція чи висновок. Це створює емоційну дугу.

Приклад

Початок: «Що робити, коли упаковка порвалася на пошті?». Далі — лайфхак від продавця + реакція клієнта. Фінал — клієнт каже: «Це найкраща підтримка, яку я отримував!». Є і ситуація, і рішення, і емоція.

Забезпечити якість

Слабкий звук, темне відео, нерівні титри — усе це знижує шанси, що контент переглянуть до кінця, не кажучи про поширення. Тому важливо стежити за технічною якістю й візуальною узгодженістю з профілем.

Приклад

Бренд аксесуарів знімає відео на тлі фірмової палітри, у кадрі завжди є впізнаваний предмет (наприклад, деталь упаковки), а титри — одним шрифтом. Це формує впізнаваність і професійне враження.

Адаптувати контент під платформу

Кожна соцмережа має свої формати, стилі сприйняття й алгоритмічні уподобання. Що добре працює в Instagram, може загубитися в TikTok чи LinkedIn. Тому важливо не просто перезаливати той самий контент, а адаптувати його форму і подачу до очікувань аудиторії платформи.

Що враховувати:

  • у TikTok і Reels важливі перші секунди, субтитри, швидкий темп і «живий» монтаж;
  • у Instagram добре працюють каруселі, в яких кожний слайд — окремий гачок або користь;
  • у LinkedIn аудиторія чекає на структурованість, цифри, кейси, професійний тон;
  • у YouTube Shorts важлива вертикаль, але акцент — на закінченій історії чи фінальній фразі, яка викликає сильну реакцію.
Приклад

Бренд готує матеріал «Три помилки в рекламі, які коштують вам клієнтів».

У Instagram це карусель: перший слайд — провокаційна теза, далі — одна помилка на слайд з ілюстрацією, останній — заклик зберегти.

У TikTok ту саму ідею подають як динамічне відео з монтажем: людина в кадрі коротко говорить + текст на екрані. Завершення — жарт або несподівана порада.

У LinkedIn — текстовий допис зі вступом, проблемою, списком помилок, висновком і запитанням до читачів.

Суть одна, але кожна платформа зчитує тему по-своєму — і саме це забезпечує більший ефект.

Публікувати регулярно

Одного вірусного допису недостатньо. Для того щоб утримати увагу й будувати впізнаваність, важливо мати графік публікацій і тримати ритм. Алгоритми краще просувають сторінки, які активні.

Приклад

Бренд планує два основні типи контенту на тиждень. Перший — емоційний (реакція, гумор), другий — інформативний (лайфхак, кейс, інсайт). Це дає змогу постійно тестувати й зберігати контакт з аудиторією.

Аналізувати результати

Не кожний допис стане вірусним, але кожний — це джерело даних. Варто регулярно аналізувати реакцію аудиторії: які теми, формати й емоції викликають більше переглядів, збережень, репостів або коментарів. Це допомагає зрозуміти, що працює і як це масштабувати.

Варто відстежувати:

  • які дописи дають найвищий рівень взаємодії;
  • які емоції провокують збереження, а які — обговорення;
  • як змінюється охоплення в разі зміни формату або часу публікації;
  • які типи контенту викликають повторні перегляди.

На основі цього можна коригувати стратегію: змінити подачу, зосередитися на конкретних темах або протестувати нові підходи.

Приклад

Після аналізу команда бачить, що дописи із жартами про офісну рутину викликають у 2,5 раза більше збережень, ніж аналітичні поради. У наступному місяці в каруселі додає легкий гумор — і охоплення та кількість реакцій зростають.

За дослідженням Hootsuite, бренди дедалі частіше відмовляються від надто шаблонної комунікації. Аудиторія більше реагує на несподівані ходи, емоційність і візуальний контраст — навіть якщо це виходить за межі фірмового стилю. Важливіше бути живим і людяним, ніж просто впізнаваним.

Допомагаємо бізнесу вести соцмережі — Inweb

Залишити контакт

Як оцінити, що контент став вірусним

Вірусність контенту — це не лише велика кількість переглядів. Важливо оцінювати, чи виникла хвиля взаємодій із публікацією, чи залишилися люди байдужими. Для того щоб зрозуміти це, варто звертати увагу на кілька показників.

Високий рівень взаємодії

Це найважливіший показник. Якщо допис або відео репостять, коменують, зберігають, а не просто переглядають — це ознака емоційної реакції й залучення.

На що звертати увагу:

  • кількість репостів;
  • кількість збережень (особливо у Reels і TikTok — це маркер цінності);
  • коментарі — із запитаннями, відгуками або згадками друзів;
  • лайки (менш інформативні, але теж важливі);
  • повторні перегляди (на платформі може відображатися як висока тривалість перегляду чи утримання аудиторії).

Головна метрика — ER (engagement rate), тобто співвідношення взаємодій до охоплення:

  • 5–10% — хороший результат;
  • 15–20% і більше — потенційна віральність.

Різкий приріст активності в акаунті

Коли контент стає вірусним, це відображається не лише під самим дописом, а й на загальній активності профілю. Люди переходять, досліджують і підписуються.

На що звертати увагу:

  • сплеск нових підписників одразу після публікації;
  • ріст охоплення інших дописів і сториз (особливо — нових);
  • переходи на сайт, у директ або шоп — тобто дії після перегляду.
Приклад

Після виходу одного Reels у магазин одягу за добу підписалося понад 500 нових людей, хоча зазвичай додавалося 10–15. Водночас зросли перегляди сториз на 60% і з’явилося кілька нових заявок через Instagram. Це чіткий сигнал, що публікація спрацювала.

Органічне поширення без реклами

Головний показник віральності — коли контент живе самостійно, тобто його поширюють не тому, що побачили рекламний допис, а тому що хтось з аудиторії переслав, зберіг або прокоментував.

Як розпізнати:

  • охоплення допису зростає, хоч рекламу не запускали;
  • різко зростають репости та збереження після публікації;
  • під дописом з’являються коментарі типу «скинув подрузі», «це точно про нас», або згадки акаунтів друзів;
  • контент підхоплюють і поширюють інші сторінки або профілі.
Приклад

Бренд опублікував відео без просування. За два дні кількість переглядів перевищила середній показник у п’ять разів. Коментарі наповнені тегами, сториз із репостами — у згадках. Це означає, що контент «пішов сам».

Як порахувати коефіцієнт вірусності

Для простого вимірювання можна використати формулу.

Фото: Що робить контент вірусним: головні ознаки, приклади та ризики для брендів

Результат показує, скільки людей зі 100, які побачили контент, вирішили поділитися ним.

Як інтерпретувати результат:

  • < 0,5% — низький рівень віральності, контент не мотивує до поширення;
  • 0,5–1% — середній результат, є зацікавлення, але без «ефекту снігової кулі»;
  • 1–3% — хороший показник, контент справді сподобався аудиторії;
  • 3% і більше — вірусний потенціал високий, контент активно передають далі;
  • 5%+ — чудовий результат, зазвичай такий контент починає злітати самостійно.

Для Reels або роликів у TikTok важливо звертати увагу не лише на перегляди. Про вірусність контенту можуть свідчити:

  • охоплення, яке в кілька разів перевищує кількість підписників;
  • велика кількість збережень — це означає, що люди хочуть повернутися до контенту;
  • коментарі з емоційною реакцією, запитаннями або згадками друзів — знак, що контент викликає залучення й бажання обговорити.

Які є приклади успішних вірусних кампаній

Duolingo

У лютому 2025 року Duolingo запустив кампанію, в якій оголосив про смерть свого маскота — сови Duo. У застосунку та соцмережах з’явилися зображення Duo з перехрещеними очима та висунутим язиком, а в описі було зазначено, що він «помер, чекаючи, поки ви завершите урок». 

Цей хід викликав бурю емоцій та обговорень у користувачів. Кампанія принесла Duolingo 1,7 мільярда показів у соцмережах — стільки разів користувачі бачили або взаємодіяли з контентом про смерть маскота Duo.

@duolingo

Duo’s streak on earth has ended, but not his legacy. #RIPDuo #RIPEveryone

♬ original sound – Duolingo

Liquid Death

Бренд бутильованої води Liquid Death відомий своїм провокаційним маркетингом. Одна з їхніх кампаній Pure Sugar була сатирою на індустрію солодких напоїв. У ній актори проходили кастинг для вигаданого бренду газованих напоїв, після чого їм пропонували спробувати Liquid Death. Реакції були щирими та захопленими, що підкреслювало переваги продукту.

e.l.f. Cosmetics

Косметичний бренд e.l.f. запустив хештег-челендж #EyesLipsFace в TikTok, створивши оригінальну пісню та закликавши користувачів створювати відео. 

Кампанія стала найвіруснішою в історії TikTok США, зібравши понад п’ять мільйонів відео UGC та сім мільярдів переглядів. До челенджу приєдналися знаменитості, такі як Еллен Дедженерес та Ліззо, що ще більше підвищило його популярність.

Barbie та Oppenheimer

Одночасний вихід фільмів Barbie та Oppenheimer у 2023 році перетворився на культурне явище. Контраст між легкою попкомедією та драмою про створення атомної бомби викликав хвилю мемів, фанарту та жартівливих сценаріїв подвійного перегляду. 

Феномен отримав назву «Барбенгаймер» і став прикладом того, як креативність фанатів і соціальні контрасти можуть створити віральність без участі бренду.

Кампанія принесла понад 2 мільярди доларів касових зборів у світі: Barbie зібрала понад 1,4 мільярда, Oppenheimer — понад 800 мільйонів.

maslotom

Бренд maslotom створив інтерактивний допис в Instagram, де користувачам пропонувалося знайти захований предмет на зображенні. Цей візуальний гачок затримував увагу глядачів, спонукаючи їх ділитися дописом з друзями та викликати взаємодію.

Кондитерський цех у Києві

Київський кондитерський цех створив карусель в Instagram, де кожен десерт асоціювався з типажем колишнього партнера. Гумористичний підхід та актуальна тема викликали позитивні емоції у підписників і сприяли поширенню допису.

У чому можуть бути ризики вірального контенту та як їм запобігти

Хоча вірусний контент часто дає бренду великий розголос, залучення та органічне охоплення, він водночас може стати джерелом кризової ситуації. Нижче — головні ризики та приклади, що їх ілюструють.

Втрата контролю над контентом

Коли контент швидко розходиться соцмережами, бренд уже не може впливати на його контекст чи спосіб подання. Люди можуть вирізати частину відео, поширювати з іншим підписом, перетворювати на жарт або змінювати сенс.

Приклад

Pepsi у 2017 році випустила ролик із Кендалл Дженнер, де вона вручає банку напою поліцейському на протесті. Кампанія мала передати ідею єдності, але у соцмережах її висміяли як тривіалізацію реальних протестів і соціальних проблем. У результаті Pepsi видалила ролик і принесла вибачення.

Негативна реакція аудиторії

Контент, який здається дотепним або сміливим у момент публікації, широка адиторія може сприйняти інакше. Особливо це стосується тем гумору, тілесності, культури, політики чи релігії.

Приклад

Бренд одягу H&M розмістив рекламу із темношкірим хлопчиком у худі з написом «Найкрутіша мавпа в джунглях» — Coolest monkey in the jungle. Кампанія викликала шквал обурення в соцмережах через расистські конотації. Бренд змушений був прибрати зображення, вибачитися й скасувати співпрацю з деякими партнерами.

Порушення етичних норм

У гонитві за увагою можна несвідомо переступити межу — використати стереотипи, мову ворожнечі, поширити недостовірну інформацію або порушити права інших людей. Наприклад, використавши чужий контент без дозволу.

Приклад

У 2019 році модний бренд Kimhēkim під час Тижня моди в Парижі представив колекцію, де моделі виходили на подіум із медичними крапельницями (IV bags) як аксесуарами та футболками з написом «хворий» — sick. Це викликало обурення в соцмережах: користувачі звинуватили бренд у романтизації хвороб і зневазі до людей із хронічними захворюваннями. Багато хто поділився особистими історіями боротьби з хворобами, підкреслюючи, що використання медичних атрибутів у моді є недоречним та образливим. Бренд пояснив, що колекція мала на меті сатирично зобразити прагнення до уваги, але не вибачився.
Фото: Що робить контент вірусним: головні ознаки, приклади та ризики для брендів

Що варто зробити перед публікацією:

  • перевірити контент на неоднозначні трактування, потенційно образливі образи або жарти, коректність фактів і джерел;
  • переглянути, який вигляд контент має поза контекстом: якщо вирізати заголовок або прибрати підпис, то чи не викличе він інше тлумачення;
  • передбачити ризики у форматі: що буде, якщо це відео стане мемом; чи готовий бренд до того, що цю історію переосмислять, пародіюватимуть або копіюватимуть.

Резюмуємо

  1. Вірусний контент працює завдяки сильним емоціям, актуальності та чіткому потраплянню в інтереси аудиторії.
  2. Найкраще залітає простий, дотепний і зрозумілий контент із гачком у перші секунди.
  3. Формат, стиль і монтаж потрібно адаптувати під кожну платформу — TikTok, Instagram, LinkedIn чи YouTube Shorts.
  4. Аналіз реакцій, ER та інших метрик допомагає вчасно скоригувати підхід і масштабувати вдалі ідеї.
  5. Віральність не завжди дорівнює ефективності. Важливо пам’ятати про бренд, репутацію й етичні межі.

Якщо відгукнувся наш досвід — обговорімо зростання вашого бізнесу

Залишити контакт
Ольга Полюхович
Ольга Полюхович
• SMM Specialist
Агенція digital-маркетингу Inweb
SMM Specialist в Inweb, люблю створювати цікаві стратегії для клієнтських проєктів і пояснювати складне просто. Мені подобається допомагати брендам ставати ближчими до своєї аудиторії. Особистий бренд — моя особлива цікавість, адже він допомагає розкрити унікальність кожного.
Більше цікавого