Що індустрія маркетингових досліджень думає про ШІ та синтетичні дані — інсайти з дослідження Cint
Компанія Cint дослідила, як фахівці з маркетингових досліджень використовують штучний інтелект (ШІ) і ставляться до синтетичних даних — від планування проєктів до оцінки достовірності алгоритмічно згенерованих вибірок.
Результати цього дослідження допоможуть зрозуміти, як змінюються процеси в індустрії дослідницьких технологій, на яких етапах бізнес уже активно впроваджує ШІ, а де досі переважає недовіра. Для читачів Медіа Inweb ми адаптували частину дослідження, а повний варіант ви можете завантажити на сайті Cint.
Слідкуйте за трендами digital — приєднуйтеся до каналу The Inweb Media
Штучний інтелект: працює там, де потрібна швидкість і точність
Програмне забезпечення з підтримкою ШІ стало звичним робочим інструментом для більшості фахівців галузі маркетингових досліджень. 74% учасників дослідження Cint використовують такі інструменти у своїй поточній ролі.
Водночас рівень упровадження залежить від посади: що ближче спеціаліст до аналітики, то імовірніше, що він працює з ШІ.
Найбільш активно ШІ використовують на етапах планування проєктів та аналізу даних. 81% респондентів зазначили, що застосовують його для аналітики, а 78% — під час планування. Це очікувано, адже саме аналіз і планування найбільше виграють від автоматизації завдяки швидшій обробці даних, точнішому виявленню інсайтів і можливості прогнозувати тренди.
Натомість для валідації концепцій і збору даних ШІ використовують рідше. Лише 51% учасників дослідження зазначили, що застосовують ШІ для перевірки ідей, і 65% — для збору інформації. Це може бути пов’язано з обережністю до генеративних моделей, які впливають на зміст відповідей, або з недостатньою гнучкістю інструментів у цих сферах.
Синтетичні дані: є зацікавлення, але не вистачає довіри
Синтетичні дані — це штучно згенеровані дані, створені не через опитування чи спостереження, а за допомогою алгоритмів на основі вже наявних реальних вибірок. Їх використовують, коли доступ до справжніх респондентів обмежений або вибірка потребує доповнення.
Попри зацікавлення ШІ, до синтетичних даних дослідницька спільнота ставиться з обережністю. Такі дані генеруються на основі вже зібраних реальних вибірок. Їх можуть використовувати для масштабування досліджень, наприклад, для збільшення вибірки в складнодоступних аудиторіях. Найчастіше синтетичні дані застосовують саме для цього — 14% респондентів мають такий досвід, але лише 2% роблять це регулярно.
Загалом рівень довіри до синтетичних даних невисокий. Респонденти відзначили сильні емоційні реакції, що свідчить про потребу в прозорості та поясненні методології.
60% учасників мають негативне ставлення до синтетичних даних. Вони сумніваються в етичності, достовірності та надійності таких вибірок. Водночас 38% — нейтральні або вагаються, вимагаючи більше доказів і прикладів. І лише 2% — позитивно сприймають синтетичні дані за умови, що вони будуть верифікованими, застосовуватимуться етично й використовуватимуться лише в нішевих або допоміжних випадках.
Резюмуємо
Штучний інтелект уже став частиною повсякденної роботи у сфері маркетингових досліджень — особливо там, де потрібна швидкість, точність і аналіз великих обсягів інформації. Попри це, окремі ділянки процесу, як-от збір або перевірка даних, залишаються менш автоматизованими.
Що ж до синтетичних даних, то дослідницька спільнота поки не готова сприймати їх як повноцінний інструмент. Головна перешкода — довіра. Прозора комунікація про способи генерування та валідації таких вибірок може поступово змінити це ставлення.
