Red flags «Буремного перевалу» — як культура навчила нас плутати токсичність із коханням
Після анонсу нової екранізації Wuthering Heights (Буремного перевалу) з Марго Роббі інтерес до роману знову різко зріс. Історію вкотре повертають у масову культуру як приклад великого, трагічного кохання.
Розбираємо, чому саме такі сюжети продаються, як індустрія розваг десятиліттями романтизувала токсичні моделі стосунків і чому «Буремний перевал» став одним із найуспішніших кейсів цього підходу.
Любов як трагедія продається краще
Аналіз касових зборів, стримінгових переглядів і продажів книжок за останні роки свідчить: романтичні драми з конфліктом і стражданням мають вищий потенціал залучення, ніж історії про рівноправні й безконфліктні стосунки.
Глобальний ринок романтичного контенту у кіно й серіалах у 2023 році оцінювався приблизно у 30 млрд доларів і продовжує зростати в середньому на 4–5% щороку. Значну частину цього зростання забезпечують саме романтичні драми та трагедії, які утримують увагу і викликають емоційні реакції. Цю тенденцію підтверджують комерційні приклади.
Фільм «Покинь, якщо кохаєш» (екранізація бестселера Коллін Гувер про непросте кохання на фоні домашнього насильства) став найкасовішою романтичною драмою від 2018 року, зібравши понад $309 млн у світовому прокаті.
Мінісеріал «Бріджертони: Історія королеви Шарлотти» — історія кохання з трагічним підтекстом — увійшов до п’ятірки найпопулярніших шоу Netflix у першій половині 2023 року (503 млн годин перегляду глобально).
Книжковий ринок працює за схожою логікою. Жанр романтичної літератури залишається одним із найуспішніших комерційно у США: за останні 12 місяців продали понад 51 млн друкованих романтичних книг, а річний обсяг продажів жанру оцінюють у $1,5 млрд. Швидко зростають піджанри з темними та конфліктними сюжетами — dark romance, romantasy, романтичні драми, історії з елементами насильства, травми й емоційної залежності.
Попит на такі історії підтримують і бестселери. Автори, чиї тексти будуються навколо деструктивних стосунків і red flags, стабільно утримують верхні позиції у списках продажів.
Темне фентезі Alchemised очолило список бестселерів і був №1 у New York Times у 2025 році, а в червні 2026 року вийде друком українською.
Роман Емілі Бронте «Буремний перевал» — один із прикладів, як культура десятиліттями продавала токсичну історію як еталон великого кохання. За останні роки інтерес до цього твору зростав.
У 2009-му ефект від згадки в серії романів «Сутінки» спричинив зростання продажів у Британії. А після анонсу екранізації з Марго Роббі відбувся сплеск продажів книги на Amazon — на 504% за добу. Книга стала другою серед бестселерів у категорії готичної романтики після виходу трейлера.
Цікаво, що трейлер викликав суперечки через спробу зробити історію сексуалізованою, хоча оригінал Бронте — це про насилля, знущання і травму у стосунках. Однак такий маркетинговий хід тільки підігрів інтерес: публіка знову купує книгу, підтверджуючи, що трагічна любов як бренд працює навіть для 176-річного роману.
Які red flags «Буремного перевалу» продають як кохання
Класичний «Буремний перевал» не унікальний у своїй токсичності — він канонічний. Його редагували, переказували й екранізували так, щоб ключові red flags виглядали як ознака великого почуття. Цей прийом культура відтворювала в інших популярних історіях.
Одержимість як пристрасть
У «Буремному перевалі» емоційна одержимість між героями подається як доказ справжньої любові. Цей патерн популярний у сучасній масовій культурі. У серії «Сутінки» нав’язливість і тотальний контроль з боку чоловічого персонажа інтерпретуються як захист і відданість.
Переслідування, постійна присутність і страх втрати не зчитуються як проблема — навпаки, вони романтизуються як нестримне кохання.
Контроль як турбота
Гіткліф системно принижує і контролює — але культура довго зчитувала це як прояв глибоких почуттів. Ту саму модель повторює франшиза «Пʼятдесят відтінків сірого». Там контроль над тілом, фінансами і соціальним життям героїні подається як інтимний зв’язок, особлива форма близькості. Попри масову критику, історія роками продавалася саме як романтична, а не як приклад дисфункційних стосунків.
Схожі патерни простежуються у картинах «Пліткарка», «Красуня», «Красуня та чудовисько» — маніпуляції, обмеження вибору, дисбаланс сили трактується як турбота, захист і часто стає порятунком чи хорошим фіналом.
Страждання як доказ глибини
У «Буремному перевалі» біль стає підтвердженням сили кохання. Цей принцип лежить і в основі класичних мелодрам на кшталт «Щоденник памʼяті», «Титанік», «Віднесені вітром», «Ромео і Джульєтта».
Емоційна нестабільність, сварки, руйнівні рішення трактуються як необхідний шлях й випробування справжнього почуття. Чим більше болю — тим вагомішою виглядає історія.
Відсутність кордонів як єдність
У сюжеті Бронте герої фактично не мають особистих меж — їхні життя зливаються у взаємному саморуйнуванні. Така модель повторюється і в популярних серіалах, зокрема в You, де сталкінг, контроль і насильство подаються через романтичну оптику. Хоч серіал формально критикує поведінку героя, значна частина маркетингу й фанів довгий час переймала ці дії як темну романтику, а не загрозу та деструктив.
«Буремний перевал» з історії про насильство і травму перетворився на культурний еталон кохання — і ця модель відтворюється в нових книгах, фільмах і серіалах.
Чому це досі працює і нас тягне до сумних історій
Попит на трагічні романтичні сюжети тримається на вимірюваних ефектах, які можуть пояснити сучасні дослідження і ринкові дані. Аудиторія часто шукає психологічну насиченість — досвід, який дає новизну, інтерес і матеріал для рефлексії.
У 2025 році це перевірили на досвіді перегляду кіно та телебачення в межах емпіричного дослідження: учасникам пропонували оцінити переглянутий контент за кількома шкалами — рівнем приємності (hedonic well-being), відчуттям сенсу й значущості (eudaimonic well-being) та окремо за показниками психологічної насиченості.
Останню вимірювали через відчуття інтелектуального й емоційного збагачення, новизни та стимуляції до роздумів. Аналіз показав, що саме психологічна насиченість найкраще корелює з інтересом до інтенсивних, драматичних і трагічних історій, навіть якщо вони не сприймаються як приємні.
Ще один важливий фактор — безпечність такого досвіду. Трагічні сюжети дозволяють проживати складні емоції — втрату, ревнощі, одержимість, біль — без реальних наслідків. У сучасних дослідженнях медіапсихології це описують як форму meaningful entertainment: контенту, який дає можливість осмислити власні почуття. Такі історії частіше запускають рефлексію і довше залишаються в памʼяті, ніж нейтральні або комфортні сюжети.
Культура роками романтизує страждання, і токсичні прояви сприймаються як справжню любов. Люди легко приймають ці сюжети, адже мають подібний особистий досвід. Те, що ранить, часто стає гачком, який викликає емпатію: споживачі контенту впізнають себе в героях і співпереживають їм. Зрештою, співчуття значно легше продається, ніж заздрість до ідеальних стосунків.
Темні романи приваблюють емоційною напругою та інтенсивністю зі справжнім вибухом відчуттів. Ми живемо в епоху стрімкого поширення РДУГ і дофамінової залежності, коли для утримання уваги потрібні дедалі сильніші стимули: більше подій, більше драматизму, більше напруги. Такі історії дозволяють прожити щось максимально адреналінове й насичене — всього за дві години кіносеансу або за 300 сторінок книги»,
— Даніїл Куц, практик психології, магістр, випускник факультету психології Харківського національного університету, працює у напрямку КПТ.
Повернення до «Буремного перевалу» виглядає логічним у цьому контексті. Сюжет поєднує всі чинники, що досі забезпечують залучення: сильну емоційну напругу, відсутність простих відповідей і можливість переозначувати токсичність як пристрасть. Індустрія знову використовує знайому формулу, тому що вона працює — і на рівні емоцій, і на рівні цифр.
Водночас важливо розрізняти художній ефект і реальні моделі стосунків: інтенсивність переживання в історії не є показником здорової взаємодії поза межами екрана чи книжки. Саме ця різниця між емоційним досвідом і життєвими практиками часто зникає в масовій романтизації трагедії.
