Платформа pleso дослідила психологічний стан українців у 2024 році — лише 15% українців відчували стабільний психологічний стан

Минуло три роки від початку повномасштабної війни, і українці продовжують стикатися із серйозними викликами, що впливають на їхній психологічний стан. Постійний інформаційний шум лише посилює загальну тривожність. 

Платформа pleso провела дослідження, щоб оцінити рівень стресу серед українців, визначити головні чинники, що впливають на їхній емоційний стан, а також дізнатися, які стратегії подолання стресу вони використовують.

Загальний аналіз психологічного стану

У межах дослідження Платформа pleso провела опитування, яке показало — лише 15% респондентів відчувають стабільний психологічний стан (1–3 бали за шкалою стресу). Натомість понад половина (51%) оцінили свій рівень тривожності в межах 4–7 балів, а ще 34% респондентів повідомили про високий рівень стресу (8–10 балів). Середній показник погіршення психологічного стану склав 6,3 бала з 10. Таким чином, переважна більшість респондентів (близько 85%) так чи інакше переживають стрес або тривогу на тлі останніх новин.

Ці результати підкреслюють, що психологічне напруження залишається масовим явищем.

Хто страждає більше: гендерні та вікові відмінності

Жінки частіше відчувають високий рівень стресу

Дослідження виявило, що жінки загалом повідомляють про вищий рівень стресу, ніж чоловіки. Зокрема:

• понад 35% жінок оцінили свій рівень стресу як високий (8–10 балів), тоді як серед чоловіків цей показник склав майже 23%;
• лише 12% жінок відзначили низький рівень стресу (1–3 бали) проти 32% чоловіків;
• середній рівень стресу серед жінок — 6,5 бала, серед чоловіків — 5,3.

Ці дані узгоджуються з іншими дослідженнями. За даними КМІС, у 2024 році 92% жінок пережили стрес, тоді як серед чоловіків таких було 87%.

Вік також має значення

Рівень стресу зростає з віком. Найнижчий рівень напруги зафіксовано серед молоді 18–25 років (5,5 бала із 10), тоді як серед людей старше 45 років цей показник сягає 7,2 бала. Половина старших респондентів (понад 53%) оцінюють свій стан як високостресовий (8–10 балів), тоді як у молоді таких лише 21%.

Як українці долають стрес

В опитуванні респондентів також запитували, які способи самопідтримки вони використовують у стресових ситуаціях. Близько 70% з них поділилися принаймні одним методом, який допомагає впоратися зі стресом. Решта 30% або не відповіли на це запитання, або ж вказали, що не мають ефективних способів боротьби зі стресом.

Найпоширеніші методи боротьби зі стресом:

• фізична активність і прогулянки (спорт, ходьба, йога) — 21,2%;
• спілкування з близькими (друзі, родина, партнер) — 17,9%;
• слухання музики — 11,3%;
• читання книг — 10,6%;
• медитація, дихальні практики, заземлення — 10,6%;
• сон або відпочинок — 9,9%;
• перегляд фільмів, серіалів — 6%;
• професійна допомога (психотерапія) — 5,3%;
• зайнятість справами (робота, навчання)  — 5,3%;
• приймання заспокійливих ліків (антидепресанти, магній) — 4,6%;
• творчі захоплення (малювання, писання, хобі) — 4,6%;
• обмеження інформації (диджитал-детокс, менше новин) — 4,0%.

Водночас близько 4% респондентів зазначили, що або не мають ефективних стратегій боротьби зі стресом, або нічого не роблять для боротьби зі стресом.

Резюмуємо

• Дослідження показало, що психологічний стан українців залишається нестабільним через тривалу війну та напругу в інформаційному полі. 85% респондентів відчувають стрес, причому значна частина з них повідомила про високий рівень тривожності.
• Жінки демонструють вищий рівень стресу порівняно з чоловіками, а старші люди (45+) відчувають найбільше емоційне навантаження серед усіх вікових груп. Більшість українців активно шукають методи подолання стресу.
• Найпоширеніші методи боротьби зі стресом — фізична активність і спілкування з близькими. Однак 30% респондентів не мають ефективних стратегій боротьби зі стресом, що вказує на потребу в додатковій підтримці та поширенні знань про ментальне здоров’я.