Навіщо люди купують колекційні картки і як на них заробляють
Глобальний ринок колекційних карток у 2024 році сягнув близько 13,8 млрд доларів і може зрости до майже 28,7 млрд доларів до 2033 року. Це вже повноцінна індустрія з власними гігантами, біржами, аукціонами та інвестиційними стратегіями.
Софія Старк, Content & Email Strategist в Inweb, дослідила: що таке колекційні картки, як вони еволюціонували від хобі до інвестицій та хто заробляє на цьому найбільше.
Що таке колекційні картки та якими вони бувають
Перші картки з’явилися наприкінці XIX — на початку XX століття як додаток до товарів: їх вкладали у пачки сигарет, жувальну гумку чи солодощі. Культура розвивалася і з часом зʼявилися спортивні картки у США — бейсбольні стали символом дитячого хобі та предметом обміну серед підлітків.
Згодом до спорту додалися інші теми: кіно, комікси, попкультура. А з 1990-х років почалася ера колекційних карткових ігор — коли картка важлива не лише як зображення, а й як ігровий елемент з певними характеристиками (картки покемонів, супергероїв тощо). Останні 5-7 років дали ще одну хвилю еволюції — цифрові та NFT-картки, які існують виключно онлайн.
Типи колекційних карток
Ринок колекційних карток має кілька сегментів: спортивні картки, карткові ігри, розважальні картки та NFT.
Спортивні картки
Класичний і досі найбільший сегмент. На картках зображені професійні спортсмени: баскетбол, бейсбол, американський футбол, хокей, футбол, F1 та інші ліги. У цьому сегменті сформувалися ключові поняття:
- rookie-картки — перші картки гравця у головній лізі, які часто стають найдорожчими;
- обмежені паралелі та вставки з автографами, шматочками футболок, логотипами команд;
- вінтажні картки середини XX століття, що розглядаються як окремий клас активів.
Саме спортивні картки найчастіше б’ють рекорди на аукціонах і привертають увагу інвесторів.
Карткові ігри (TCG, Trading Card Games)
На нього припадає близько 30% ринку. Це картки, які використовуються в настільних іграх, де кожна карта має ігрові властивості. Найвідоміші бренди:
- Pokémon TCG;
- Magic: The Gathering;
- Yu-Gi-Oh!;
- нові гравці останніх років: Disney Lorcana, One Piece Card Game тощо.
У TCG завжди триєдина цінність: ігрова сила картки, рідкість тиражу й емоційна прив’язаність до бренду. Для частини аудиторії це насамперед гра, для іншої — інвестиція і колекціонування.
Розважальні та попкартки
Картки за мотивами:
- кінофраншиз (Star Wars, Marvel, Disney);
- музичних зірок;
- серіалів, блогерів, кіберспорту.
Часто це обмежені колекції, випущені під конкретні події: тури музикантів, прем’єри фільмів, великі турніри. Вони працюють як фізичний фанатський мерч і залучають до ринку тих, хто взагалі не цікавився класичними спортивними чи ігровими картами.
Цифрові та NFT-картки
Наймолодший сегмент, який сформувався за останні кілька років. Картка існує у вигляді токена на блокчейні або всередині цифрової платформи. Приклади форматів:
- відео-моменти матчів (як у NBA Top Shot);
- цифрові версії фізичних карт з підтвердженням права власності;
- NFT-картки спортсменів чи персонажів, які можна використовувати у фентезі-іграх.
Тут ключем до цінності стає не фізичний стан картки, а автентичність (забезпечена блокчейном), дефіцит і корисність в екосистемі платформи.
Як виглядає ринок колекційних карток
Глобальний ринок колекційних карток оцінюється приблизно у $13,5-14 млрд.
Аналітичні прогнози показують середньорічне зростання 7-8%, із потенціалом перевищити $15 млрд впродовж найближчих двох років. Після пандемії відбулася корекція цін, проте кількість угод і активність вторинного ринку продовжують зростати.
Географія ринку виглядає так:
- Північна Америка — 36-45% глобального обороту, основа — спортивні картки, великі аукціони та сильна культура колекціонування.
- Європа — близько 22%, основні драйвери: онлайн-продажі, професійний грейдинг, зростання попиту на TCG.
- Азійсько-Тихоокеанський регіон — 29% і продовжує зростати. Його ключові сегменти: Pokémon, аніме-франшизи, карткові ігри
Саме АТР забезпечує найбільший приріст нових колекціонерів та угод.
На ринку колекційних карток гроші розподіляються між кількома ланками — від тих, хто друкує картки, до платформ і сервісів, які супроводжують їхній обіг. Кожна ланка додає власну маржу і формує кінцеву ціну для колекціонера.
Основними виробниками колекційних карток є: Fanatics, Topps, Panini, Upper Deck, The Pokémon Company, Wizards of the Coast, Konami.
Доходи формують:
- продаж коробок і бустерів;
- обмежені паралелі та спеціальні серії;
- ліцензії ліг і франшиз.
Саме виробники створюють дефіцит на ринку: короткі тиражі, унікальні екземпляри типу 1-of-1. У спортивному сегменті ключову роль відіграють ліцензії ліг — концентруючи права на NBA, NFL і MLB, Fanatics фактично контролює основний грошовий потік у спорті.
Далі гроші переміщуються на вторинний ринок — маркетплейси та аукціони. Тут працюють eBay, Fanatics Collect, Goldin, Heritage, TCGplayer та CardMarket. Вони монетизують обіг: беруть комісії з кожної угоди, плату за аукціони, доставку та зберігання у сховищах.
Окремий пласт економіки формують компанії, що підтверджують цінність картки, — грейдинг та автентифікація. PSA, Beckett і SGC заробляють на платній оцінці стану, перевірці автографів і капсулюванні. Значна частка угод припадає на оцінені картки, а різниця між PSA 9 і PSA 10 множить вартість у рази. Фактично послуга грейдингу створює додану вартість сама по собі.
Як це працює: картку надсилають у PSA → її автентичність і стан перевіряють експерти → картці дають грейд → запаюють у захисний холдер з номером.
Ще одна група бенефіціарів — реселери та інвестори. Вони купують картки й sealed-продукти (запечатані коробки, набори, бустери) тримають їх, проходять грейдинг і продають дорожче. Тут відбуваються рекордні угоди: восьмизначні суми за окремі карти та сотні тисяч доларів за рідкісні сучасні вставки. Саме активність інвесторів підтримує ліквідність і рух цін.
Навколо цього всього формується сервісна економіка: страхування колекцій, платні vault-сховища, логістика, платформи аналітики та контент формату live-breaks. Це бізнеси, які заробляють на кожному етапі — від купівлі картки до перепродажу.
Ринок колекційних карток — це ланцюжок із кількох центрів прибутку. Перший продаж від виробника — лише старт. Найбільші гроші формуються на вторинному ринку, грейдингу та сервісах, які забезпечують довіру, автентичність і безпечний обіг колекційних активів.
Чому люди купують колекційні картки
Попит на колекційні картки формує кілька основних мотивів, які повторюються у різних країнах.
По-перше, це ностальгія та емоційний зв’язок. У профільних опитуваннях понад 62% колекціонерів називають спогади з дитинства або улюблених героїв основним чинником покупки. Найчастіше це стосується Pokémon, спортивних карток 90-х і перших TCG-релізів. Саме ця група підтримала зростання під час пандемії, коли дорослі з доходом повернулися до дитячих захоплень.
Другий мотив — інвестиційний. Понад 42% покупців розглядають картки як фінансовий актив, а не тільки як хобі. Їх приваблює вторинний ринок, рекордні аукціонні продажі, можливість зростання ціни на rookie-картки або обмежені випуски. Роль PSA та інших грейдерів тут критична: сертифікація знижує ризики і робить актив ліквідним.
Третій драйвер — функціональна користь у TCG. У карткових іграх частина покупок — це не колекціонування, а посилення ігрових колод. Для Magic: The Gathering, Yu-Gi-Oh! і Pokémon картка має ігрову цінність, яка напряму впливає на попит і ціну під час змагань та ротацій форматів.
Четвертий фактор — соціальна динаміка та ком’юніті. Ринок підтримують клуби, турніри, онлайн-платформи та стріми live-breaks. Для молодших аудиторій важливі не тільки самі картки, а участь у спільноті: обмін, показ колекцій, участь у подіях. Це підтверджують дослідження поведінки зумерів та покоління Альфа: участь і досвід цінуються не менше, ніж володіння.
Також важливий ефект відкриття. Відкривання бустерів — це керований азарт, схожий за механікою з лутбоксами у відеоіграх. Сам процес очікування підсилює продажі sealed-продукту, і це відкрито використовують виробники та live-платформи.
Колекційні картки перестали бути нішевим хобі. Це сформований ринок із виробниками, аукціонами, платформами, грейдинг-компаніями та власною інвестиційною логікою.
Ціну визначають дефіцит, стан і попит, а найбільші гроші народжуються не в момент друку, а на вторинному ринку та сервісах навколо нього. Люди приходять сюди з різних мотивів — ностальгія, гра, ком’юніті, потенціал заробітку — і саме поєднання емоції та інвестиції підтримує зростання галузі.
Попит, цифровізація та професійний грейдинг роблять картки окремим класом альтернативних активів, але водночас залишають простір для радості колекціонування.
