«Люди довіряють людям більше, ніж брендам» — Анна Абліцова, комунікаційна стратегиня та авторка каналу БЛІЦ

«Люди довіряють людям більше, ніж брендам» — Анна Абліцова, комунікаційна стратегиня та авторка каналу БЛІЦ

Комунікації — це про стратегічне мислення, довіру та здатність говорити з аудиторією по-справжньому. Анна Абліцова — комунікаційна стратегиня з досвідом у Laba, Київстар, Red Bull і авторка Telegram-каналу БЛІЦ — поділилася своїм шляхом, принципами та поглядом на професію у 2025 році з Медіа Inweb.

Telegram Inweb Superpowers
Отримуйте новини про ШІ, бізнес та маркетинг швидше, читаючи наш Telegram
Хочу бути в темі

— Розкажіть, як ви опинилися у сфері комунікацій: це був свідомий вибір чи щасливий випадок?

Це було щось посередині — між свідомим вибором та щасливим випадком. Спочатку я поступила на журфак. Хоч не мала схильностей до творчості та писанини, але ця професія, як мені здавалось, пасувала характеру — я дуже екстравертна, люблю, коли все несеться, і бути в центрі подій. Власне, все правильно зробила, бо і навчання, і подальша робота в журналістиці — все це було мені в кайф.

Після пʼяти років у журналістиці зрозуміла, що мені вже в ній затісно, хочеться нових викликів. Так співпало, що в той час переїжджала із Запоріжжя до Києва, тож у столиці вирішила відійти від суспільно-політичної тематики в текстах і сконцентруватися на бізнесі.

Так, почала писати про бізнес для бренд-видання K.Fund, далі — тісно співпрацювала із The Village Україна: готувала нативні спецпроєкти з Visa, Bosch, UNIT.Сity, Royal Canin, «Сільпо». Далі була співпраця з Red Bull та бізнес-школою Laba. Власне, десь так плавно свічнулася із журналістики в комунікації.

— Ваш досвід у Київстар, Laba та Red Bull дуже різний. Що кожен із них залишив у вас — як урок, підхід чи навичку?

З Red Bull працювала проєктно — комунікаційно допомагала з івентом «Дій швидко». Памʼятаю, мала підготувати шість інтервʼю з підприємцями ледь не за тиждень. Сьогодні це звучить не так страшно, враховуючи те, як AI прискорює купу процесів, а тоді це були дуже короткі терміни.

Але я не завалила жодний із дедлайнів і вкотре переконалась, що немає нічого неможливого.
Laba прокачала мене як спеціалістку — так багато, як там, я не навчилась ніде. Починала райтеркою, потім стала редакторкою, далі — подкастеркою і навіть запустила YouTube (останній досвід був невдалим, але тепер знаю, як не треба робити).

По-справжньому кайфонула я від подкасту «Розумних люблять», авторкою та ведучою якого була майже два роки. Це було моє дітище — я сама продумувала теми, шукала та запрошувала героїв, готувала сценарії розмов та, власне, модерувала ці розмови в ефірі, писала бриф на монтаж та оцінювала готовий продукт. Так записала понад 50 епізодів, які набрали близько пів мільйона прослуховувань на різних платформах, що дозволило підвищити впізнаваність бренду Laba.

У Київстарі очолювала напрямок B2B PR. Запускала кампейни про партнерства з Microsoft, Amazon та Starlink, дизайнила M&A угоди, комунікаційно підтримувала лончі нових продуктів, розрулювала антикриз, готувала спікерів до публічних виступів. Це були майже чотири роки такої інтенсивної роботи, після чого дуже хотілось піти із професії. Але водночас я сильно прокачалась у корпоративних взаємодіях.

— Комунікації часто залишаються «за кадром». Як ви пояснюєте новим клієнтам або партнерам цінність комунікацій?

Давно не стикалась із проблемою, коли варто пояснювати цінність комунікацій. Зараз уже всі розуміють, що комунікації — це стратегічний інструмент, який допомагає бізнесу підвищувати довіру, вибудовувати репутацію, залучати партнерів, утримувати клієнтів і навіть впливати на фінансові результати.

До того ж без напрацьованої «комунікаційної подушки» складніше справлятися з кризами, яких стає все більше.

— Чи доводилося вам комунікувати непопулярні рішення? Як тоді знаходите баланс між чесністю та турботою про бренд?

Ні, жодного разу не мала кейсу, коли б мала комунікувати непопулярні рішення. Я б не змогла комунікувати в те, у що не вірю, або те, що суперечить моїм цінностям. Якщо у нас із брендом немає конекту у певних питаннях, то нам просто не по дорозі.

— Ви підготували спікерів до понад 100 виступів. Які три поради дали б тим, хто тільки починає?

Добре вивчіть свою тему та що саме хочете донести. Оберіть найважливіший меседж та повторіть його тричі в різних інтерпретаціях, щоб аудиторія його зчитала. Особливу увагу спрямовуйте на початок та завершення промови — це найбільше запамʼятовується.

Будьте впевненими та природними у тому, що кажете. Часто людям не так важливо, що ви говорите, як те, як це говорите. Найгеніальніші думки та ідеї, озвучені мляво і «в куточку» аудиторія не сприйме. Натомість банальність, сказана виразно, знаходить відгук. Тож важливо не просто продумувати свій спіч, а ставати перед дзеркалом напередодні та вчитись виразно його озвучувати.

Вивчайте свою аудиторію перед виступом. Якщо маєте список учасників, то подивіться їхні соцмережі — про що вони пишуть, чим цікавляться. Якщо івент офлайновий, приходьте заздалегідь та послухайте інших спікерів, щоб зрозуміти загальний tone of voice події та реакцію аудиторії на ті чи інші меседжі.

Загалом готуватись до виступів треба більше не тим, хто починає, а тим, хто вже вміє. Початківці й так налажають, навіть якщо добре підготуються — без цього ніяк. А от досвідчені спікери часто наступають на граблі «нащо готуватись, я вже все вмію».

Нещодавно я слухала лекцію відомої підприємиці, яка на виступі вперше побачила свою презентацію. Вона читала слайди й наче сама дивувалась порадам там — одразу зчитувалось, що не готувалась.

— Які зміни в комунікаціях ви спостерігаєте останнім часом — і як вони впливають на бренди?

Комунікації стають людянішими. Аудиторія чекає живої мови, гумору та емпатії. Навіть великі компанії тепер звучать як люди, а не як корпоративні машини.

Кліпове мислення прогресує. Люди звикли сприймати інформацію заголовками, тіктоками, твітами та мемами. Якщо бренди хочуть бути почутими, то мають адаптовувати свої меседжі до коротких та простих форматів.

Криз не уникнути нікому. Бо, з однієї сторони, бренди комунікують активніше, намагаючись виділитись в інформаційному шумі, а з іншої — люди більш вразливі та тригерні через загальну втому та війну. Тож варто завжди бути готовими до хейту.

Люди довіряють людям більше, ніж брендам. Тому колаби з інфлюенсерами та лідерами думок у своїх сферах стають ефективнішими за традиційні пресрелізи.

ChatGPT витісняє Google. Тепер важливіше, що він говорить про бренд, тож це новий виклик для комунікаційників — стати своїми для LLM-моделей. І велика проблема водночас — у плані маніпуляцій та фейків.

— На вашу думку, які навички стануть найбільш затребуваними для комунікаційників у найближчі роки?

Стратегічне мислення. Комунікувати не тому, що так усі роблять, а з розумінням, як меседжі узгоджуються з бізнес-цілями компанії та який конкретний імпакт мають дати.

Антикризова готовність. Швидко та без зайвих емоцій реагувати на кризи, оцінювати ризики, формулювати позицію, координувати комунікацію у стресі. Ще краще — заздалегідь передбачати потенційні кризи та бути готовими до них.

Просунута співпраця з AI. Не просто знати інструменти й використовувати їх, а й критично оцінювати результати, все піддавати сумніву, бути уважним до деталей.

Глибоке розуміння аудиторії. Бути в контексті з людьми, для яких комунікуєш, щоб розуміти їхні болі-інсайти та вчасно на це реагувати.

Уміння аналізувати імпакт. Розуміти, як комунікація впливає на бізнес та швидко адаптуватись, якщо щось не працює.

— Як виглядає ваш ідеальний робочий день?

Мій робочий день буде ідеальним, якщо я матиму 2-3 години на вдумливу стратегічну роботу та мінімум годину часу на навчання. Вміти тримати фокус — це new black зараз, і я намагаюсь знаходити на це час. А навчання має стати щоденною звичкою — бо чим більше знаєш, тим більше розумієш, що нічого не знаєш.


— Як з’явилася ідея створити канал БЛІЦ?

Це було 8 років тому, я щодня робила «розсилки» друзям з класними вакансіями та можливостями в журналістиці, бо просто любила шерити корисну інфу. А потім подумала, що писати кожному — це забагато ресурсу, чи не створити мені телеграм-канал для цього? Так і зʼявився БЛІЦ.

— Чи памʼятаєте перше повідомлення, яке ви опублікували в каналі?

Ні, але точно нічого особливого — напевно там був просто якийсь лінк на вакансію.

— Ваш улюблений формат постів — розбір, думка, поради чи щось інше?

Я люблю робити розбори кейсів — заглиблюватись у тему, вивчати, аналізувати. Але рідко це роблю, бо такий формат потребує багато часу.

— Який пост «вистрілив» неочікувано?

Це був пост про колабу якогось бренду з Лаченим. Вже не памʼятаю деталей, але сам Лачен чи якийсь із його каналів зробив собі перепост, тож охоплення посту в БЛІЦі сягнуло 70к переглядів і сотні поширень.

— Найкрутіший фідбек, який ви отримували від читачів?

Буквально пару місяців тому попросила підписників покритикувати канал і заповнити анонімну форму. 90% відповідей були з відповідями у стилі «це єдиний канал, який я не мʼючу», «дякую за комʼюніті, яке ви створили», «давайте вже зустрінемось офлайн» і навіть «ви просто сонечко». Я була дуже розчулена, коли це читала.

— Найбільша помилка, яку ви зробили як авторка каналу?

Випадково перепостила в канал пост з російського пабліка. То був якийсь треш, досі не розумію, як так вийшло: хтось із підписників надіслав мені з приміткою «може вам буде цікаво», я відволіклась і навіть не встигла то прочитати, а потім перепост побачила вже в каналі. Хвилин 10 там воно висіло, я ледь не посивіла.

— БЛІЦ через два роки — яким ви його бачите?

Я не маю масштабних планів для розвитку. Хочеться, щоб канал залишався таким же трушним та для «своїх», а ще — частіше бачитися з підписниками.

Якщо хочете поділитися досвідом із читачами Медіа Inweb — читайте, як надіслати статтю.

Валерія Трофімчук
Валерія Трофімчук
• Deputy Head of Content
Inweb
Гнучка та багатозадачна перфекціоністка. Права рука головного редактора Медіа Inweb. У диджиталі вже понад 5 років, починала з контент-менеджменту.
Більше цікавого