Як бізнес може допомогати, окрім донатів: кейси українських благодійних фондів
Відмова від корпоративів на користь благодійних стримів, створення символу для мільярдного збору, логістика обідів для літніх людей, продаж благодійних товарів — усе це системна допомога громадському сектору від бізнесів, але не донатами, а через наявні ресурси.
Ми в Inweb підтримуємо благодійні фонди та громадські об’єднання, використовуючи нашу експертизу в digital-маркетингу та комунікаціях: ділимося знаннями через безкоштовні курси та консультації, надаємо pro bono послуги, допомагаємо організаціям отримати Google Ad Grants. І нам стало цікаво: а як інші бізнеси, окрім донатів, допомагають фондам, з якими працювали ми.
Я — Микола Данченко, CSR Lead & Marketing Manager у Inweb. У цій статті зібрав кейси, які показують різні форми підтримки благодійних фондів і громадських об’єднань, а також запитав представників «Повернись живим», «Фонду Сергія Притули», «Голосів Дітей», UAnimals і «Життєлюба» про їхній досвід.
Повернись живим
N-iX — бюджети з корпоративів на благодійні стрими
З початку повномасштабного вторгнення IT-компанія N-iX відмовилася від традиційних офлайн-корпоративів і спрямувала ці бюджети в благодійні онлайн-стрими. Формат: розважальний контент (стендап, музика, інтерв’ю) + постійні заклики донатити у фонд «Повернись живим», при цьому компанія подвоювала частину зібраних внесків.
Серед найгучніших — стрим до 20-річчя компанії з блогером Дімою Малєєвом (зібрали 5,5 млн грн донатами, N-iX додали ще 6,5 млн грн), «Типовий корпоратив» з DOU та «Телебачення Торонто» (9,5 млн грн на джерела живлення для ЗСУ), та стрим з Євгеном Яновичем (11,3 млн грн на лазерні далекоміри для снайперів).
ОККО — пальне та кава для військових
Мережа ОККО підтримує фонд «Повернись живим» від початку повномасштабного вторгнення. Разом «Повернись живим» та ОККО вже реалізували три етапи проєкту «ОКО ЗА ОКО», а нині триває четвертий — «Дронопад». Загалом у межах цих ініціатив спрямовано понад 1,58 млрд грн на посилення Сил оборони України.
Окрім фінансування самих проєктів, компанія також надає фонду додаткову підтримку. Зокрема, ОККО забезпечує пальним автомобілі команди «Повернись живим», включно з транспортом військових менеджерів, які регулярно працюють у відрядженнях на фронті.
Окремий напрям підтримки — Ліга «Дронопаду». Щомісяця бригади, які збивають найбільше ворожих дронів, отримують пальне: за перше місце — 250 літрів, за друге — 150 літрів, за третє — 100 літрів.
N-iX перенаправляє корпоративні бюджети на благодійні стріми, ОККО використовує свою продукцію та інфраструктуру для підтримки військових. Обидва приклади показують, як бізнес може допомагати через те, що вже робить. Ми запитали у Володимира Турчина про те, як ще бізнесу, окрім донатів, підсилюють щоденну роботу «Повернись живим».
«Нам дуже приємно, що бізнеси підтримують наш принцип: ми не беремо кошти, які надходять на підтримку війська, на адміністративні витрати. Саме тому компанії підтримують нас у інший спосіб — надають своїх експертів, технології та ресурси. Наприклад, SoftServe допомагає підтримувати роботу нашого сайту, Lobby X — знаходити нових людей у команду, Ciklum передали фонду ноутбуки, Uklon підтримує логістику команди, а Gemini постачає чай і каву до офісу, де працюють наші співробітники. І це лише частина партнерств. Саме такі взаємодії повертають те відчуття єдності та спільності, з якого свого часу і починався волонтерський рух», — відповідає Володимир Турчин, керівник напряму партнерств із приватними компаніями Фонду «Повернись живим».
Фонд Сергія Притули
Postmen — створення символу для «Єдинозбору»
Команда комунікаційної агенції Postmen створила візуальний образ-символ для «Єдинозбору» — загальнонаціонального фандрайзингового проєкту Благодійного фонду Сергія Притули, 412-ї бригади безпілотних систем Nemesis та Світового конгресу українців. Мета збору — 1 млрд грн на дрони-перехоплювачі та спорядження для боротьби з «Шахедами».
Агенція відповідала за креативну концепцію, айдентику, маскота й комунікаційну ідею. Символ сприяв тому, щоб збір сприймали як окремий великий проєкт із власним героєм, який об’єднує людей навколо конкретної оборонної цілі.
Це приклад того, як креативна агенція ділиться експертизою pro bono. Ми запитали у Нікіти Деревʼянченко: які ще pro bono послуги допомагають фонду масштабувати проєкти й чому це критично важливо.
«Кейс із Postmen — яскравий, але далеко не єдиний приклад того, як бізнес допомагає Фонду не грошима, а експертизою. Pro bono підтримка пронизує майже всі операційні процеси Фонду Сергія Притули від технологій до логістики. Значна частина digital-інфраструктури тримається на партнерах. IT-компанії підтримують роботу сайту, розробляють лендинги для зборів, упроваджують внутрішні системи обліку. Це повноцінна технологічна екосистема, яка дає змогу запускати збори швидко й масштабно. Паралельно команда активно використовує non-profit програми від глобальних платформ, щоб мінімізувати витрати на інструменти щоденної роботи. Окремий напрям — аналітика та безпека. Партнерські сервіси надають нам доступ до платформ моніторингу медіа, перевірки контрагентів і бізнес-аналітики. Це інструменти, які зазвичай коштують сотні тисяч гривень на рік і є критично важливими для прозорості й довіри. Не менш важлива інвестиція — у таланти. Освітні платформи відкривають доступ до курсів для команди, HR-сервіси надають системи управління персоналом, job-портали безплатно розміщують вакансії. Завдяки цьому Фонд може конкурувати за фахівців із приватним сектором без витрат на рекрутинг. Pro bono — це точно благодійність, яку не завжди може бути помітно. Це коли бізнес вкладає найцінніше: експертизу, продукт і час команди. Саме такі партнерства дають змогу масштабуватися без пропорційного зростання витрат — це модель, яка працює на результат», — відповідає Нікіта Дерев’янченко, операційний директор Фонду Сергія Притули.
Голоси дітей
Bob Snail — солодощі для дітей у межах кампаній
Компанія Bob Snail надає продукцію фонду «Голоси дітей» у вигляді солодощів для дітей, зокрема в межах новорічних кампаній із подарунками. Передана продукція включається до святкових наборів, які отримують діти, що постраждали від війни.
Компанія забезпечує передачу власної продукції, а фонд відповідає за формування подарунків, їхній розподіл і звітність щодо використання допомоги.
Планета Кіно — безкоштовні квитки для дітей
Мережа кінотеатрів «Планета Кіно» регулярно надає безкоштовні квитки для дітей, якими опікується фонд «Голоси дітей», на відвідування кіносеансів у різних містах України. Такі походи в кіно дають змогу дітям, які пережили складний досвід війни, отримати позитивні емоції та провести час разом з однолітками.
«Планета Кіно» надає квитки та підтримує організацію відвідувань, а «Голоси дітей» координують участь дітей, логістику та супровід, інтегруючи такі події у програми психосоціальної підтримки.
Fishka — бонусні бали на різдвяні подарунки
Fishka запустила з фондом «Голоси дітей» різдвяну акцію, у межах якої клієнти могли перетворювати бонусні бали програми лояльності на подарунки для дітей, що постраждали від війни. Користувачі відкривали застосунок Fishka, обирали спеціальну благодійну пропозицію фонду та списували накопичені бали, а фонд використовував конвертовану в гривню суму для закупівлі різдвяних подарунків.
Fishka надала технічну можливість спрямовувати бонусні бали на благодійність через застосунок і просувала акцію у власних каналах, а «Голоси дітей» відповідали за закупівлю та передачу подарунків дітям.
У цих кейсах кожна компанія ділиться тим, що вже має. Про точки дотику між потребами фонду та можливостями бізнесу ми запитали у Олексія Зленко, керівника напряму корпоративних партнерств.
«Сьогодні кон’юнктура ринку суттєво змінилася. Українському бізнесу непросто: компанії працюють в умовах війни, невизначеності та обмежених ресурсів. Саме тому наше завдання як благодійної організації не просто просити про підтримку, а знаходити взаємовигідні точки дотику. Ми шукаємо такі формати співпраці, де клієнт отримує цінність у продукті, бізнес — економічний результат і посилення лояльності, а фонд — ресурс для системної допомоги дітям. Лише така модель партнерства є стійкою в довгостроковій перспективі», — відповідає Олексій Зленко, керівник напряму корпоративних партнерств та операційний менеджер департаменту комунікацій і фандрейзингу БФ «Голоси дітей».
UAnimals
Будинок Іграшок — освітня розмальовка з прибутком на порятунок тварин
«Будинок Іграшок» разом із гуманітарним рухом UAnimals випустили освітню розмальовку «Чи люблять зайці обійматися?», весь прибуток від продажу якої йшов на допомогу диким тваринам. Розмальовка навчає дітей розрізняти іграшкових тварин від живих і поважати природу через ілюстрації та тексти на кшталт «Лише іграшкова кішка любить, коли її підкидають. Справжня — любить відпочивати».
«Будинок Іграшок» відповідав за виробництво та продаж розмальовки через свою мережу, а UAnimals — за креативну ідею, контент та використання коштів на рятувальні операції (корм, ветеринарія, реабілітація диких тварин, поранених через війну).
Епіцентр та Savory — 10 гривень з корму на притулок
«Епіцентр» разом із UAnimals та брендом Savory запустили благодійну акцію «Добрі Lapki», у межах якої 10 гривень із кожної пачки вологого корму Savory йде на облаштування вольєрів у притулку для врятованих тварин. Акція тривала в мережі «Епіцентр» та на сайті epicentrk.ua. Кошти спрямували на облаштування вольєрів у притулку «Енімал Хелп Черкаси», куди UAnimals розміщують тварин, евакуйованих із прифронтових територій.
В обох прикладах клієнти купують те, що їм потрібно, і автоматично підтримують фонд. Допомога стає частиною звичної покупки. Ми запитали у Ольги Мацько про те, які форми підтримки найефективніші для організацій, що працюють із захистом тварин.
«Найефективніше працює поєднання різних форматів співпраці. Фандрейзингові кампанії та прямі донати дають можливість рятувати тварин, евакуювати, лікувати, закривати потреби притулків і загалом працювати організації. Водночас не менш важливі інформаційні та креативні проєкти, які допомагають залучати нову аудиторію й формувати культуру гуманного ставлення до тварин у суспільстві. Коли бізнес підтримує організацію на різних рівнях — фінансовому, комунікаційному, освітньому, — ми можемо працювати з різними аудиторіями та на різних майданчиках. У результаті отримуємо комплексний ефект: не лише рятуємо тварин тут і зараз, а й поступово змінюємо ставлення до них у суспільстві, формуємо більш довгостроковий ефект», — розповідає Ольга Мацько, керівниця відділу стратегічних ініціатив UAnimals.
Життєлюб
EPAM — чатбот для реєстрації на події
EPAM допоміг фонду «Життєлюб» запустити чатбот, через який люди старшого віку можуть самостійно реєструватися на події у Просторі Життєлюб, без дзвінків і паперових списків. Бот допомагає обирати події й записуватися кількома натисканнями в месенджері.
«Життєлюб» формує потребу та забезпечує контент (перелік подій, таймінги, ліміти місць), а EPAM розробляє й налаштовує чатбот, інтегрує його з внутрішньою системою бронювання місць і консультує команду фонду щодо підтримки та розвитку бота.
Ресторани та кафе — гарячі обіди для проєкту «Обід без бід»
Десятки ресторанів і кафе, попри виклики з відсутністю електрики, щоденно готують великі порції страв (борщ, плов, супи, гарніри), які передають до будиночків «Обід без бід». Це означає, що люди старшого віку мають стабільний доступ до повноцінного гарячого обіду щодня. До партнерів проєкту входять як локальні заклади, так і відомі бренди гастросфери.
Завдяки цьому «Життєлюб» може годувати близько 1500 літніх киян щодня, а ресторани діляться тим, що вміють найкраще, — готувати їжу.
EPAM розробили чатбот для реєстрації на події, ресторани та кафе щодня готують обіди для проєкту «Обід без бід». В обох прикладах бізнес робить те, що вміє найкраще. Ми запитали у Лідії Озадовської про те, що ще, окрім донатів, реально полегшує щоденну роботу фонду.
«За понад 15 років роботи в благодійній сфері в Україні я переконалася в тому, що стала підтримка бізнес-середовища здатна суттєво посилити наш внесок у життя людей. Для «Життєлюба» на практиці працюють форми допомоги, які значно розвантажують щоденну працю команди та дають змогу більше ресурсів спрямовувати безпосередньо на підтримку підопічних. Дуже дієвими є нефінансові ресурси, а саме волонтерські години співробітників компаній, експертна підтримка (юридична, IT, маркетинг), забезпечення потрібної експертизи. Це дуже практична допомога, яка знімає щоденний операційний тягар і підсилює наші можливості ефективно працювати. Справжнім проривом стає й довгострокове партнерство, коли бізнес не лише передає ресурси, а й долучається до процесу — спільних ініціатив, проєктних консультацій, упровадження технологічних рішень, які оптимізують нашу роботу. Така взаємодія посилює саму організацію, а ще створює модель відповідального бізнесу, який системно підтримує роботу НУО», — поділилася Лідія Озадовська, виконавча директорка «Життєлюба».
Ключові висновки
Усі ці приклади об’єднує одна ідея: бізнес може допомагати через те, що вже має: логістику, експертизу, продукт, платформу, доступ до послуг. При цьому найстійкіші партнерства — це ті, де обидві сторони отримують цінність. Бізнес посилює лояльність клієнтів, формує HR-бренд або оптимізує використання ресурсів. Фонд отримує стабільну підтримку, яка дозволяє масштабувати вплив. Така модель працює довгостроково, бо вигідна всім.
Системна підтримка сильніша за разові донати. Коли бізнес інтегрує допомогу в свої операційні процеси (як ОККО з пальним, як ресторани з обідами, як IT-компанії з технологічною інфраструктурою), це не вимагає щоразу приймати рішення про виділення коштів. Це стає частиною роботи — і саме тому може масштабуватися разом з бізнесом.
Якщо ваш бізнес хоче підтримати громадський сектор — почніть із простого запитання про те, що ви робите щодня, що могло б стати корисним для конкретного благодійного фонду.
