Чому у 2025 році все виглядає однаково і як з цим боротися дизайнерам
На Medium нещодавно опублікували статтю The Copy-Paste World. У ній автор — Hriday Checker, UX Designer, описує тривожне відчуття щодо того, що останнім часом усі застосунки, сайти та продукти стають схожими. Instagram, TikTok, LinkedIn, смартфони, навушники, навіть автомобілі — усе зливається в єдиний глобальний шаблон.
Ця тема здалася нам в Медіа Inweb актуальною для бізнесу й маркетологів, тому ділимося ключовими інсайтами.
Чому все виглядає однаково
Якщо відкрити Instagram, потім TikTok, а слідом YouTube Shorts чи Threads можна помітити, що вони використовують однаковий дизайн — картки з округленими краями, нижня панель навігації, пастельні відтінки або градієнти, стандартні шрифти без засічок на кшталт Inter чи Roboto. Листаючи довго важко сказати, чи дійсно це різні застосунки.
Смартфони, ноутбуки, бездротові навушники чи смартгодинники від різних брендів також все більше нагадують один одного: скляні або алюмінієві прямокутники з округленими кутами.
Навіть автомобілі, які колись виділялися фірмовими рисами, сьогодні зводяться до аеродинамічних форм, оптимізованих під ефективність.
Дизайн поступово зводиться до універсального глобального шаблону — чистого, функціонального й передбачуваного. Проте разом із цим він стає й надмірно уніфікованим, а іноді навіть нудним.
Як ми прийшли до одноманітності
Дизайн не завжди був таким одноманітним. На початку розвитку інтернету (у 2000-х роках) кожен сайт виглядав по-різному — іноді безладно, часто хаотично, але унікально.
Перші смартфони теж відрізнялися: у BlackBerry — мініатюрна клавіатура, у Nokia — яскраві форми, в Apple — мінімалізм і метал. Сьогодні ж усе підпорядковане спільним правилам і гайдлайнам.
Google Material Design та Apple Human Interface Guidelines упорядкували інтерфейси й зробили їх зрозумілими. Проте з часом вони почали диктувати не лише структуру, а й стиль.
За даними матеріалу The Copy-Paste World на Medium, сьогодні Material Design впливає більш ніж на 70% найпопулярніших застосунків у світі. Він безпечний, але надміру уніфікований.
Figma, Webflow, Canva, ШІ дали змогу будь-кому швидко запускати продукти. Це демократизувало дизайн, але створило лавину схожих сайтів і застосунків. Те, що мало бути лише чернеткою, часто стає кінцевим результатом.
A/B-тести підштовхують компанії обирати перевірені рішення: закруглені кнопки, сині лінки, знайомі патерни. З часом креатив поступається місцем конверсії, а дивні варіанти відсікаються на старті.
Dribbble, Behance та соцмережі створили світову естетичну монокультуру. Дизайнери в Нью-Йорку, Берліні чи Бангалорі бачать одні й ті самі тренди й повторюють їх. У результаті логотипи глобальних брендів — Airbnb, Uber та інші втратили унікальні риси.
У корпоративному середовищі безпечний дизайн означає менше пояснень у залі засідань. Ліпше повторити конкурентів, ніж ризикнути з новою ідеєю. Усе це разом призвело до ситуації, коли дизайн став глобальним шаблонним набором.
Чим одноманітність загрожує бізнесу
Для дизайнера одноманітність — це втрата креативного простору. Але для бізнесу наслідки значно серйозніші.
- Втрата візуальної ідентичності бренду. Якщо застосунок виглядає так само, як десятки інших, користувачеві байдуже — відкрив він ваш продукт чи конкурента. Лояльність зникає, а бренд стає замінним.
- Зростання витрат на маркетинг. Там, де візуальна відмінність не працює, компанії змушені компенсувати це агресивнішою рекламою. Витрати можуть рости, а ефективність знижується.
- Нудний UX може бути зручним, але він не викликає емоцій, не створює прив’язки, і його легше покинути.
- Втрата стратегічної переваги. У світі надлишку вибору перемагає той, хто виділяється. Одноманітність забирає шанс стати впізнаваним.
У підсумку бренди опиняються у пастці: вибираючи безпечний шлях, вони втрачають довгострокову цінність.
Тому з’являється постмінімалізм — яскраві градієнти, максималістські макети та скевоморфізм, натхненний ностальгією.
Також зростає популярність локальних голосів — у міру того, як глобальний дизайн втрачає свою привабливість, повертається естетика, вкорінена в культурі.
Проблема одноманітності не зникне за одну ніч. Але усвідомлення — це перший крок. Дизайнери, які наважуються експериментувати — які кидають виклик стандартам — очолять наступну хвилю.
Автор закликає використовувати ШІ не для відтворення минулого, а для переосмислення майбутнього.
Що можна зробити, аби уникати одноманітності
Одноманітність не є неминучою. Так, глобальні дизайн-системи й алгоритми платформ підштовхують до безпечних рішень, але саме бренди й команди можуть змінювати правила гри.
Шукати натхнення в контексті, а не в трендах
Автор статті на Medium радить замість нескінченного перегляду Dribbble чи Behance звернути увагу на локальне мистецтво, архітектуру, культурні символи. Дизайн, що відображає контекст бренду має значно більший шанс стати впізнаваним.
Сова-талісман Duolingo ламає стереотипи, наголошуючи на веселощах, а не лише на плоскому мінімалізмі.
Дизайнити, надихаючись унікальними випадками
Системи дизайну орієнтовані на середньостатистичного користувача. Інновації народжуються, коли враховують нестандартні сценарії: низьку швидкість інтернету, доступність, локальні мови. Це часто змушує ламати звичні патерни й створювати нові.
Кнопка «Пропустити вступ» Netflix — простий відхід від традицій, за словами автора, стала однією з найулюбленіших інновацій у сфері користувацького досвіду.
Експериментувати у безпечних зонах
Не обов’язково радикально змінювати весь продукт. Достатньо сміливих кроків у деталях: мікротексти, ілюстрації, onboarding, push-повідомлення. Маленькі нестандартні штрихи поступово формують характер бренду.
Тренд на 5120×1080 відео в Reels завірусився, бо змусив вийти за окреслені межі, подумати — що бренд може запропонувати саме в цьому розмірі, аби це виглядало незвично.
Доносити цінність унікальності для клієнтів і стейкхолдерів
Часто саме бізнес просить зробити як у конкурентів. Завдання дизайнерів і маркетологів — пояснити, чому копіювання шкодить. Відмінність — стратегічна цінність, навіть якщо вона здається ризикованою.
Повернути в гру емоції
У часи ШІ варто згадати, що дизайн — це не лише функція, а й досвід. Люди запам’ятовують те, що викликає реакцію: усмішку, здивування, асоціацію з культурою чи стилем життя.
Як приклад:
- Notion — замість копіювати Google Docs, зробив блоковий редактор.
- Dyson — техніка, що не схожа на конкурентів.
- IKEA інструкції — лише картинки, універсально зрозуміло.
Ми звикли вважати, що однаковість — це безпечно. Відмінність — це ризик. Але дизайн — це також радість, сюрприз і виразність. Якщо все виглядає однаково, ми ризикуємо втратити радість взаємодії.
Автор закликає наступного разу, коли ви відчуєте спокусу скопіювати набір Figma або наслідувати тренд, зупинитися і запитати себе: а де тут мій відбиток? Що робить це нашим, а не їхнім?
Виклик для сучасних дизайнерів полягає не тільки в створенні функціональних продуктів, а й у поверненні різноманітності, особливості та індивідуальності у світ, який занадто швидко згладжує гострі кути.
Адже в кінцевому підсумку саме відмінність запам’ятовується. А те, що запам’ятовується, залишається назавжди.
